Дані, отримані за шкалою “Депресивність”, ставлять під сумнів загальноприйняте уявлення про переважання зниженого тонусу настрою саме у творчих осіб - високий рівень прояву депресивності було виявлено тільки у 11 осіб групи А (гр.Б - 13 осіб, гр.В - 10 осіб), тоді як низький рівень прояву в цій же групі - 6 осіб ( для порівняння: гр.Б - 1 чол., гр.В - 4 чол.

Більше половини всіх піддослідних (66.7%) виявили високий рівень подразливості емоційного стану (шкала “Дратівливість”); найвищий рівень прояву зазначеної риси зафіксований в групі Б (у 80% піддослідних даної групи).

Половина піддослідних групи В виявила значну вираженість невпевненості, скованості ( шк. “Сором'язливість”)- 15 осіб має високий показник зазначеної риси, і лише 3 особи з групи має низький показник.

Тяжіння до домінування (шкали “Спонтанна агресивність” та “Реактивна агресивність”) більш за все властиве членам групи Б, хоча високі показники конфліктності ( шк. “Реактивна агресивність”) зафіксовані також у піддослідних групи В; найнижчий рівень прояву рис агресивності виявився у піддослідних групи А.

Прагнення до довірливо - відвертих відносин (шкала “Відкритість”) спостерігається у більшості піддослідних ( 66.7% загальної кількості), але найбільша частота прояву даної риси зафіксована у членів групи А.

У Таблиці 5 подано рангові місця, що посідають групи за кількісними показниками виявлених осіб з високим рівнем прояву особистісних рис по кожній шкалі (менші ранги позначають вищі рівні показників).

Статева диференціація особистісних рис:

1). Виявилося, що жіночій половині піддослідних більше, ніж чоловічій, властива нервовість (шк.2) - високий показник зафіксовано у 28 жінок ( із 38 загальної кількості осіб з вираженою рисою); інших суттєвих відмінностей між вираженістю особистісних рис у чоловіків та жінок не виявлено.

2). При аналізуванні даних, отриманих за шкалою “ Маскулінізм - фемінізм”, спостерігається тенденція до “фемінізації” чоловіків та “маскулінізації” жінок - вираженість фемінності ( жіночості) зафіксовано у 11 чоловіків ( і тільки у 18 жінок) із загальної кількості піддослідних, маскулінізм (мужність) виражений у 10 жінок ( і у 13 чоловіків).

Таблиця 5.

Рангові місця вибіркових груп за кількісними показниками по даних тесту FPI

№ п/п	Шкали методики	Рангові місця групи
		Група А	Група Б	Група В
1	Невротичність	2	3	1
2	Спонтанна агресивність	2	1	3
3	Депресивність	2	1	3
4	Дратівливість	2.5	1	2.5
5	Товариськість	1.5	1.5	2
6	Урівноваженість	1	3	2
7	Реактивна агресивність	3	2	1
8	Сором'язливість	3	2	1
9	Відкритість	1	2	3
10	Екстраверсія- інтроверсія	3	2	1
11	Емоційна лабільність	2	1	3
12	Маскулінізм- фемінізм	2	1	3

3. Аналіз результатів дослідження творчих здібностей.

Результати дослідження вербальної креативності ( за тестом С.Медніка).

Дослідження вербальної креативності проводилося за допомогою двох серій, одна з яких (серія 2), містила в собі мотиваційний компонент. Критерії оцінювання для обох серій були вибрані однакові (підрахування індексів оригінальності та унікальності роботи кожного піддослідного), що надало можливість порівняльного аналізу отриманих даних по кожній серії завдання.

Підрахування результатів за даною методикою відбувалося в ІІІ етапи:

підрахування результатів по кожній виборці окремо;

упорядкування проіндексованих даних по кожній виборці у відповідності з показником оригінальності та коректування їх за показником унікальності;

загальне ранжирування отриманих даних (див. додаток №8).

Первинний статистичний аналіз отриманих даних по тесту виявив статистичні показники ( середнє значення - М, станд. відхилення - у), проілюстровані в Таблиці 6.

Таблиця 6.

Статистичні показники (М, у) по даних тесту С.Медніка

		По групам піддослідних	По загальній кількості піддослідних
		Гр. А	Гр. Б	Гр. В
	Показники тесту	М	у	М	у	М	у	М	у
Серія 1	“Оригі-нальність”	0.71	0.19	0.52	0.15	0.48	0.10	0.57	0.18
	“Унікаль-ність”	0.60	0.23	0.40	0.18	0.37	0..10	0.45	0.20
Серія2	“Оригі-нальність”	0.88	0.13	0.76	0.15	0.60	0.16	0.74	0.18
	“Унікаль-ність”	0.80	0.20	0.64	0.21	0.48	0.18	0.64	0.23

Наведені дані свідчать про суттєву відмінність в результатах, отриманих окремо по серії 1 та серії 2, що пов'язано з задіянням мотиваційної сфери особистості піддослідних.

В кількісному відношенні були отримані наступні дані:

Серія 1 - 37 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.50- 0.74); 14 чоловік з високим рівнем прояву вербальної креативності ( N ор= 0.75-0.95); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1)

Серія 2 -12 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор= 0.28-0.52); 36 чоловік з середнім рівнем прояву ( Nор = 0.53- 0.76); 37 чоловік з високим рівнем прояву (Nор = 0.77-0.98); 5 чоловік з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1).

Для наочності відмінність між отриманими результатами проілюстрована у вигляді графіків (див. Граф.2, Граф.3).

Граф. 2. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 1

Граф. 3. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 2

Результати дослідження невербальної креативності (субтест “Завершення картинок”).

При аналізуванні отриманих даних за цією методикою, виявилося значне розходження між показниками оригінальності та унікальності (на відміну від попереднього тесту, див. додаток №8). Оскільки індекс унікальності вважається більш показовим для визначення креативних здібностей людини, то упорядкування проіндексованих даних дослідження відбувалося у відповідності з показником унікальності та коректувалося за показником оригінальності (окремо по кожній виборці). В результаті подальшого ранжирування отриманих даних по всім піддослідним, було отримано наступні кількісні показники : 5 чоловік з дуже низьким рівнем прояву невербальної креативності (Nун =0); 36 чоловік з низьким рівнем прояву (Nун=1-2); 38 чоловік з середнім рівнем прояву (Nун=3-4); 9 чоловік з високим рівнем невербальної креативності (Nун=5); 2 чоловік з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6)- див. Графік 4. Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по всім піддослідним - М=2.82 (у=1.36).

Граф. 4. Частотний розподіл даних тесту “Завершення картинок”

В результаті дослідження креативності було виявлено, що високий рівень розвитку вербальної креативності не припускає високого рівня розвитку невербальної креативності і навпаки. За даними дослідження, піддослідні, які при ранжируванні зайняли перші місця за проявом вербальної креативності, опинилися на середніх (або навіть на останніх) місцях за проявом невербальної креативності(див.додаток №8). Таким чином, вербальна та невербальна креативність являються цілком самостійними, незалежними один від одного, проявами творчих здібностей.

Це положення було також підтверджено в результаті аналізування даних дослідження вербальної та невербальної креативності студентів ІІ курсу історичного факультету ЧДПУ ( 40 осіб віком від 18 до 20 років).

Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по студентській виборці - М=2.6. Кількісні дані : 16 чоловік з низьким рівнем прояву невербальної креативності ( Nун=1-2); 22 чол. з середнім рівнем прояву (Nун = 3-4); 1 чол. з високим рівнем прояву (Nун=5); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6) - див. Граф. 5.

Граф. 5. Частотний розподіл даних тесту “Завершення картинок” по студентській виборці

Середнє арифметичне показника оригінальності вербальної креативності по виборці студентів - М=0.39. Кількісні дані : 15 чол. з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.12-0.33); 17 чол. з середнім рівнем прояву (Nор= 0.34-0.54); 8 чол. з високим рівнем прояву (Nор = 0.55-0.75) див. Граф. 6.

Граф. 6. Частотний розподіл даних дослідження вербальної креативності (вибірка студентів)

При ранжируванні отриманих даних також були виявлені значні розходження між показниками піддослідних по вербальній та невербальній креативності.

За кількісними показниками результати дослідження студентської вибірки виявилися близькими до показників експериментальної групи Б (див. для порівняння - Граф.4 та Граф.5; Граф.1 та Граф.6).

За якістю виконання завдань в цілому всі відповіді піддослідних можна розподілити на три групи:

1). Стереотипні. Зустрічаються найчастіше та виникають в результаті очевидних ознак. Продукування стереотипних відповідей свідчить про автоматичну актуалізацію та нетворче тиражування наявних знань про світ.

2). Незвичайні. Визначаються за рідкістю зустрічаємості. Іноді спостерігається відсутність смислового зв'язку із завданням.

3). Змістовно-оригінальні. Такими визначаються унікальні відповіді, які відрізняються метафоричністю (вербальна креативність) або образністю (невербальна креативність). Дані відповіді піддослідних відповідають наступним критеріям креативності (за Торренсом): емоційна виразність, незвичність поглядів, гумор, зіставлення несумісних елементів, чарівництво [27,с.186].

В результаті дослідження творчих здібностей були визначені наступні положення:

Вербальна та невербальна креативність різняться за своїм проявом, та не обумовлюють розвиток один одного.

Прояв творчих здібностей дуже залежить від того матеріалу, на основі якого створено завдання. Наприклад, процес фантазування може відбуватися продуктивно при комбінуванні елементами зорових образів (невербальна креативність), але можуть виникати труднощі при складенні словосполучень за асоціативним принципом (вербальна креативність).

На рівень прояву креативності значно впливає мотиваційний компонент діяльності (див. для порівняння Граф. 2 та Граф.3).

Наші результати дослідження узгоджуються з дослідженнями, проведеними Т.В.Галкіною та Л.Г.Хуснутдиновою (Інститут психології РАН), які виявили, що ключ до актуалізації творчих здібностей - зміна мотивації, відношення до тестового завдання. Адже “первинною є мотивація творчості, а вторинною - її операціональна складова” [27, с.195].

Також було підтверджено положення, що прояв високого рівня креативності майже не залежить від наявності, або відсутності в тестовій інструкції установки на творчість. Показники вербальної креативності піддослідних групи А змінилися несуттєво у порівнянні з показниками піддослідних групи В ( див.Граф.2 та Граф.3). Таким чином, чим креативніша людина, тим в меншій ступені впливає на рівень її творчої продуктивності стимуляція інструкцією.

Якщо прийняти до уваги, що головною рисою креативів є незалежність від зовнішнього впливу, то можна припустити, що у піддослідних з високим рівнем креативності мотивація творчості є “внутрішньою” мотивацією, актуалізація якої не залежить від впливу ззовні.Дане положення, на наш погляд, потребує додаткових, більш глибоких досліджень.

Головна проблема, яка виникає при проведенні тестів на креативність і про яку зазначають самі дослідники, що “за допомогою тестів ми можемо виявити креативів, але не можемо точно визначити некреативів”[27,с.208]. Адже на прояв творчих здібностей впливає не тільки їх наявність та умови середовища, а й багато інших факторів, врахувати які всі просто неможливо.

Дослідження кореляційних зв'язків емпіричних даних:

Вторинний статистичний аналіз даних надав змогу виявити кореляційні зв'язки між досліджувальними змінними.

Рівень прояву вербальної креативності ( без врахування мотиваційного компоненту - по даних тесту С.Медніка, серія 1) позитивно корелює з наступними особистісними характеристиками ( по даних мет. САТ):

- внутрішнім локусом контролю, шк.2 (r=0,51);

- креативністю, шк.14 (r=0.44);

- ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій, шк.3 (r=0.43);

- спонтанністю, шк.6 (r=0.39).

Коефіцієнти кореляції дещо змінюються, якщо взяти до уваги мотиваційний компонент виконання завдання, тобто врахувати установку на оригінальність, яку містить інструкція до тесту серії 2. Так позитивна кореляція рівня прояву вербальної креативності із задіянням мотиваційного компоненту ( по даних тесту С.Медніка, серія 2) з наведеними вище особистісними характеристиками характеризується наступними коефіцієнтами:

- з креативністю( шк.14) - r = 0.50;

- з внутрішнім локусом контролю (шк.2) - r = 0.41;

- зі ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій (шк.3) - r=0.35;

- зі спонтанністю (шк.6)-r=0.26.

Таким чином можна зазначити, що у креативів, на яких істотно впливає характер установки, в меншій ступені розвинена незалежність особистості та самоконтроль переважає над спонтанністю.

Для наочності, залежність ступеня прояву вербальної креативності від ступеня виразу особистісних рис проілюстровано на мал. 3.

Мал. 3. Залежність ступеня прояву вербальної креативності від ступеня вираженості особистісних рис ( по даних мет.САТ). Горизонтальні лінії - розподіл величин коефіцієнтів кореляції

№ п/п

Назва шкали

№ п/п

Назва шкали

1

“Орієнтація у часі”

8

“Самоприйняття”

2

“Підтримка”

9

“Уявлення про природу людини”

3

“Ціннісні орієнтації”

10

“Синергійність”

4

“Пластичність поведінки”

11

“Прийняття агресії”

5

“Сенситивність”

12

“Контактність”

6

“Спонтанність”

13

“Пізнавальні потреби”

7

“Самоповага”

14

“Креативність”

Аналізування кореляційних зв'язків між досліджувальними змінними креативності також виявило, що індекс оригінальності вербальної креативності з урахуванням мотиваційного компоненту значимо корелює з індексом оригінальності вербальної креативності без задіяння мотиваційної сфери (r= 0.58); кореляційний зв'язок між рівнями прояву вербальної креативності виявився не досить значимим (0.26<r<0.48), що підтверджує положення про самостійність існування цих двох компонентів творчих здібностей. Але в той же час аналізування кореляційних зв”язків зазначених змінних окремо по вибірковим групам показало, що у творчих особистостей (гр.А) коефіцієнт кореляції між вербальною та невербальною креативністю більш значимий (r=0.49) ніж в інших вибіркових групах (гр.Б, гр.В-0.06<r,0.28). Отримані дані надають можливість зробити висновок, що чим креативніша особистість - тим яскравіше в неї є вираженими і вербальний, і невербальний компоненти творчих здібностей.

Для рівня прояву вербальної та невербальної креативності суттєвими є також сприятливі психічні умови - виявлено негативну кореляцію рівня креативності з невротичністю, конфліктністю, сором'язливістю (шкали методики FPI)- (-0.10)<r<(-0.26).

Серед особистісних властивостей, які опосередковують процеси самоактуалізації ( по даних мет. САТ), виявлені наступні кореляційні зв'язки:

· Внутрішній локус контролю ( незалежність особистості) має значущі кореляції з наступними особистісними характеристиками :

- адекватною та стійкою самооцінкою ( самосприйняттям) - r= 0.77

- самоповагою -r=0.68

- гнучкістю в реалізації своїх цінностей (пластичністю поведінки) -r=0.67

- орієнтацією на духовні цінності - r= 0.65

- розвиненою чутливістю (сенситивністю) - r= 0.64

- толерантністю (прийняттям агресії) - r=0.59

- довільністю способів поведінки (спонтанністю) - r=0.58

· Адекватна та стійка самооцінка ( самоприйняття) корелює з :

- пластичністю поведінки - r=0.63

- реалістичність (орієнтацією у часі) -r=0.59

· Самоповага пов'язана зі ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій ( r=0.63).

· Творча спрямованість особистості (креативність) корелює в першу чергу з:

- незалежністю особистості - r= 0.52

- прагненням до гармонійного буття (системою ціннісних орієнтацій) - r=0.48

- спонтанністю -r=0.41.

Серед особистісних властивостей, які впливають на процес соціальної адаптації та регулювання поведінки (по даних мет.FPI) були виявлені наступні кореляції:

· Нестійкість емоційного стану (емоційна лабільність) пов'язана зі зниженим тонусом настрою (депресивністю) - r= 0.67

· Депресивність корелює з нервовістю (хворобливою занепокоєністю) - r=0.56

· Схильність до конфліктних відносин (реактивна агресивність) пов'язана з нестійкістю емоційного стану ( дратівливістю) - r=0.62

· Дратівливість корелює з імпульсивністю поведінки (спонтанною агресивністю) -r= 0.58

· Виражена екетравертованість взаємопов'язана з потребами у спілкуванні (товариськістю) -r= 0.58

· Товариськість негативно корелює із сором'язливістю - r=-0.37

Також були виявлені негативні кореляційні зв'язки між невпевненістю в собі (сором'язливістю - шк.8, FPI) та наступними особистісними характеристиками, які обумовлюють процес самоактуалізації ( за мет САТ):

- незалежністю поведінки ( внутрішнім локусом контролю) -r=-0.41

- спонтанністю -r=-0.38

Сором'язливість виглядає як “стримувач” власного “Я”, як внутрішній цензор, який критикує, орієнтуючись на зовнішні взірці, нічого не пропонуючи натомість.

В літературі зустрічаються дані, що високий рівень творчих здібностей, як правило, поєднується з певними особистісними властивостями [27,с.226]. Одне з найбільш грунтовних досліджень по виявленню особистісних рис творчих людей було проведено під керівництвом К.Тейлора і Р Кеттела. В ході свого дослідження вони використали відомий опитувальник 16 PF Кеттела. В результаті було визначено, що креативи у порівнянні з некреативами, є більш стриманими, більш соціально сміливими, більш чутливими і самодостатніми [27,с.177]. Р.Стернберг, навпаки, виявив, що в найбільшій ступені корелюють з творчою продуктивністю інтелектуальні здібності, і в найменшій - особистісні особливості [27,с.198]. Дружинін В.М., в своїй монографії, наводить дані експериментальних досліджень про взаємозв'язок креативності з нейротизмом ( коливаннями настрою) та пояснює даний зв'язок впливом творчої активності на стан свідомості, що викликає психічне перенапруження, виснаження та порушення психічної регуляції і поведінки. Він пише “Талант, креативність - це не тільки великий дар ,але й велика кара”. Головною позитивною особистісною рисою креатива В.М.Дружинін називає незалежність, орієнтацію на особистісні цінності [27,с.175].

В ході нашого емпіричного дослідження ( на основі даних кореляційного аналізу були визначені ведучі особистісні характеристики креативів, які, переважно, узгоджуються з результатами вищенаведених досліджень, це:

1) незалежність від впливу зовні;

2) сформованість системи ціннісних орієнтацій;

3) спонтанність.

Але не було виявлено суттєвого кореляційного зв'язку між креативністю та емоційною лабільністю (нестійкістю емоційного стану, або “коливаннями настрою” за В.М.Дружиніним) - 0.04<r<0.13.

Таким чином, результати кореляційного аналізу дозволяють зробити висновок, що креативність тісно пов'язана з певними особистісними властивостями, які впливають на рівень її прояву, що надає можливість вивчення особистісних аспектів креативності як самостійної області наукових досліджень.

Повна матриця кореляційних зв'язків ознак, що аналізуються в дослідженні, міститься в додатку №11.

Факторний аналіз та психологічна інтерпретація виявлених статистичних закономірностей:

В психології креативності вважається, що особистісні прояви креативності розповсюджуються на різноманітні інші області людської активності [27,с.178], це положення надає можливість визначити місце креативності в процесі самоактуалізації особистості.

Факторний аналіз матриці інтеркореляцій досліджуваних змінних виявив 4 загальних фактори, які пояснюють 53% дисперсії по загальній вибірці піддослідних (див. додаток №12).

1.Перший фактор - з дисперсією SІ=7.6 і загальним вкладом в сумарну дисперсію - V= 23.9% - інтерпретовано як “творча самоактуалізація”, яка включає в себе наступні психологічні характеристики:

Незалежність - шк.2 мет.САТ (факторне навантаження -F= 0.90).

Дана психологічна характеристика припускає інтернальність особистості. Інтернали менш схильні підкорятися тиску інших, чинять опір, якщо відчувають що ними маніпулюють, сильно реагують на втрату особистісної свободи. Інтернал - це активний суб'єкт власної діяльності.

Сформованість системи ціннісних орієнтацій - шк. 3 мет.САТ (F=0.70) - характеризує прагнення особистості до гармонійного буття, що передбачає орієнтацію на духовні цінності (краса, досконалість, любов, творчість та ін.).

Позитивне самовідношення (самосимпатія) - шкала “Самоприйняття” -8, САТ (F=0.69) і шк. “ Самоповага” - 7, САТ (F=0.66). Полягає в здатності цінувати свої достоїнства та визнавати недоліки, в той же час спрямовуючи їх в позитивне русло.

Оригінальність - вербальна креативність без задіяння мотиваційної сфери - тест С.Медніка, серія 1 (F=0.69), особистісна креативність - шк.14 мет. САТ (F=0.60). Вербальна креативність припускає схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для виразу своїх думок, вміння “ в простому бачити складне, а в складному - просте” [93]; особистісна креативність - це сила прояву індивідуальності, ступінь її вираженості. В обох випадках креативність розцвітає в індивідуальних відмінностях і уявляє собою виразну оригінальність як бажання бути “самим собою”. Чим сильніше бажання “бути собою”, тим сильніше внутрішня мотивація та прагнення до незалежності.

Особливо значимою для прояву оригінальності є наявність внутрішньої мотивації ( так званої “свідомої” мотивації), яка підтверджує особистісну незалежність індивіда. Факторне навантаження вербальної креативності з нав'язаною установкою на творчість ( тест С.Медніка, серія 2) є значно меншим (F=0.59), ніж вербальної креативності без стимуляції мотиваційної сфери ( F= 0.69).

“Природність” способів поведінки - шк.6 мет.САТ (F=0.67) - зовсім не припускає невихованість, навпаки, вказує на природну тактовність у поєднанні з невимушеністю поведінки.

Гнучкість в реалізації своїх цінностей - шк.4 мет.САТ (F=0,59) - передбачає адекватне та швидке реагування на життєві події, легку переключаємість суб'єкта.

Розвинута чуттєвість - шк.5 мет.САТ (F=0.59) - означає сприйнятливість, відкритість чуттєвим враженням, нестримуваність власних чуттєвих реакцій, тобто відсутність боязкості до почуттів.

“Гуманна” толерантність - шк.11 мет.САТ (F=0.55) - виявляється у відношенні до негативних проявів людської поведінки та полягає не в поспішливості їх критикування та однобокості оцінювання ( що властиве більшості людей), а в спокійній сприйнятливості негативних проявів як цілком природних.

Реалістичність - шк. 1 мет.САТ (F=0.54) - інтерпретовано як компетентність у часі, що виключає зацикленість на певних подіях життя, а характеризує здатність відчувати нерозривність минулого, теперішнього та майбутнього часів та, як наслідок, комфортно почуватися в сучасному світі людей та речей.

Найменше факторне навантаження припадає на характеристики соціальної взаємодії - товариськість, як потребу у спілкуванні - шк.5 мет. FPI ( F= - 0.00) та відкритість, як прагнення до довірливо - відкритих відносин - шк.9 мет. FPI (F =0.04). Це означає, що дані психологічні характеристики не пов'язані з іншими та майже ніяк не впливають на них. Таким чином творча самоактуалізація припускає деяку ступінь егоцентричності, коли на перше місце ставиться власна особистість та інтереси, а все інше розуміється тільки як засоби (тобто можливий девіз такої особистості - “ Я сам собі король”).

Наочно даний стиль самоактуалізації можна уявити у вигляді “піраміди”, основа якої - найвагоміша характеристика особистісної самоактуалізації, на якій грунтуються всі інші ( див. мал. 4).

Реалістичність

r=0,46

F=0,54

Толерантність

r=0,59

F=0,55

Сенситивність

r=0,64

F=0,59

Пластичність

r=0,67

F=0,59

Креативність

r=0,50

F=0,60

Спонтанність

r=0,58

F=0,67

Самовідношення

r=0,77

F=0,69

Цінності

r=0,65

F=0,70

Незалежність

r=1

F=0,90

Мал. 4. “Пірамідальна модель” уявлення про творчий стиль самоактуалізації.

2. Другий фактор, інтерпретований як “демонстративна самоактуалізація” ( SІ= 4.0 з загальним вкладом в сумарну дисперсію - V = 12.6%), включає в себе характеристики, важливі для процесу соціальної взаємодії:

“Невичерпувальна” активність - шк. “Екстраверсія -інтроверсія” - 10, FPI (F= 0.79). Характеризується підвищеною активністю у спілкуванні, енергійністю, постійною жадобою діяльності.

Прагнення до домінування - шк. “ Реактивна агресивність” - 7, FPI (F=0.70) та шк. “Спонтанна агресивність “ - 2, FPI (F=0.66). Характеризується здатністю до лідерства і ризику, але в той же час зазначає про імпульсивність і , навіть, конфліктність поведінки, яка має місце внаслідок нав'язувальних дій, “напористої експансивності”.

“Невгамовна” збудливість - шк. “Дратівливість” - 4, FPI (F= 0.62). Також характеризується підвищеною імпульсивністю, схильністю до неконтрольованих вчинків внаслідок нестійкості емоційного стану.

Схильність до маскулінізму - шк. “Маскулінізм- фемінізм” - 12, FPI (F=0.59) - засвідчує про переважання маскулінних засобів поведінки та вираженість традиційно “мужніх” рис (владність, сміливість, рішучість, відносна грубуватість та ін.).

Тяжіння до спілкування - шк. “Товариськість” - 5, FPI (F =0.55) та шк. “Відкритість” - 9, FPI (F =0.44).

Спонукається невгамовною потребою у визнанні та прихильності. В даному випадку спілкування носить “легковажний” характер, тому що характеризується непостійністю зв'язків та егоїстичною спрямованістю. Це підтверджують дані негативного факторного навантаження шк. “Контактність” - 12, САТ (F=-0.22) та досить низьким значенням для даного фактору наступних шкал : шк. “Ціннісні орієнтації” - 3,САТ (F=0.06), шк. “Сенситивність” - 5 , САТ (F=0.10), шк. “Уявлення про природу людини” - 9, САТ (F=0.13).

Творчий компонент в даному факторі має значиме негативне навантаження - невербальна креативність ( тест “Завершення картинок”) - F= -0.48; вербальна креативність ( тест С. Медніка) - F=- 0.26. Таким чином, даний стиль самоактуалізації не передбачає творчої спрямованості особистості; низька вираженість невербальної креативності припускає бідність фантазії та нездатність до образних асоціацій.

Взагалі складається враження, що при даному стилі самоактуалізації особистість тікає від самої себе, боїться свого істинного внутрішнього “Я” та прагне створити зовнішнє “Я” ( щось на зразок привабливого плафону для занадто “простої” лампочки), яке б подобалося в першу чергу іншим та забезпечувало би постійну потребу у підтвердженні своєї значимості. Відбувається орієнтація не на власні цінності, а на зовнішні, тобто на те що модне, потрібне, що користується попитом, а це виключає особистісну незалежність, яку заміняють наслідування та конформізм. Можливий девіз : “Я стану тим, хто треба”.

3. Третій фактор (SІ=3.5; загальний вклад в сумарну дисперсію - V=10.9%) інтерпретовано як “компенсована самоактуалізація”. Цей фактор характеризується значимими негативними навантаженнями та відображає особливості психічного регулювання, необхідного для становлення здорової особистості. Значимими виявилися наступні характеристики:

Підвищений тонус настрою - шк. “Депресивність” - 3, FPI (F =- 0.73). Визначається веселістю, позитивною сприйнятливістю та оптимістичним поглядом на життя.

Емоційна стабільність - шк. “Емоційна лабільність” - 11, FPI (F=- 0.70) - зазначає відсутність коливань настрою через здатність до самовладнання, заспокійливості.

Спокій -шк. “Невротичність” - 1, FPI (F=- 0.58) - характеризується незосередженістю на власних почуттях і проблемах та , як наслідок, невираженістю нервового реагування.

Повільність - шк. “Дратівливість” - 4, FPI (F= - 0.51) - припускає емоційну стійкість та уникнення напруженості.

Товариськість - шк. 5 мет. FPI (F =0.31) - характеризується дружністю, але негативне факторне навантаження на шк. “Відкритість” - 9, FPI (F=- 0.36) - свідчить про вибірковість спілкування та обережність у встановленні контактів.

Допитливість - шк. “Пізнавальні потреби” - 13, САТ (F= 0.29) - вказує на відкритість новим враженням, сприйнятливість зовнішнього досвіду.

Найменше факторне навантаження припадає на шкали : “Сенситивність” - 5, САТ (F=0.03), ”Самоприйняття” - 8, САТ (F= 0.08), “Підтримка” - 2 , САТ (F= -0.04), “Ціннісні орієнтації” - 3, САТ (F= - 0.09). Факторне навантаження на креативність є негативним та найбільшим серед усіх виділених факторів (F= - 0.42).

Можна припустити, що даний стиль самоактуалізації властивий впевненому життєрадісному екстерналу, який будь-що прагне зберігати свій внутрішній спокій, внаслідок чого може лінуватися коли виникають труднощі та із задоволенням використовувати чужу допомогу та досвід. Характерний девіз : “Я все зможу, особливо якщо хтось допоможе”.

4. Четвертий з інтерпретованих факторів - “блокована самоактуалізація” ( SІ=1.8; загальний вклад в сумарну дисперсію - V= 5.7%) - включає в себе наступні психологічні характеристики:

Конформізм - шк.”Орієнтація у часі” - 1, САТ (F=0.48), шк. “Пластичність поведінки “ - 4, САТ (F=0.39), шк. “Синергійність” - 10, САТ (F=0.31). Свідчить про здатність адекватно реагувати на зовнішні зміни та пристосовуватися до них.

Надмірна рефлексивність або зосередженість на самому собі - шк. “Сором'язливість” - 8, САТ (F= 0.43) - розуміється як головне гальмо не тільки самоактуалізації, але й творчості. Характеризується самокритичністю. невірою в себе та провокує появу комплексу неповноцінності.

Найменше факторне навантаження припадає на шк. “Спонтанність” - 6, САТ (F=-0.00), шк. “Прийняття агресії” -11, САТ (F= - 0.00), шк. “Креативність” - 14, САТ (F= -0.02), що зазначає про їх невпливовість на даний фактор.

Творчий компонент також має негативне навантаження, особливо значиме - на характеристики вербальної креативності з задіянням мотиваційної сфери ( тест С. Медніка, серія 2) - F=- 0.40; факторне навантаження характеристик вербальної креативності без задіяння мотиваційної сфери ( тест С.Медніка, серія 1) - F= - 0.11. Тобто виходить, що мотивація, в даному випадку, не покращує, а навіть погіршує результат. Можна припустити, що зовнішня мотивація, яка орієнтує на досягнення певного результату, стимулює у сором'язливого суб'єкта зростання схвильованості, яка заважає ефективному самовираженню та блокує прояв творчості. Тільки при наявності сильної внутрішньої мотивації, яка буде здатна приборкати сором'язливість, стане можливою ефективна самоактуалізація та вільний прояв творчості (девіз “Я це зможу, якщо себе переможу”).

Даний стиль самоактуалізації можна проілюструвати у вигляді “віяла” - модель, в якій різноманітні психологічні характеристики можна розташувати на сегментах віяла та припустити, що можлива різна ступінь розкриття віяла в залежності від того яким чином буде “переможена” сором'язливість( як головна перепона на шляху до самоактуалізації) та якою ціною це обійдеться самому переможцю.

* - характер штрихування вказує на ступінь кореляційного зв`язку (відсутність штрихування - відсутність кореляції)

Мал. 5. “Віяльна модель” уявлення про блокований стиль самоактуалізації

Таким чином, емпірично виявлені стилі самоактуалізації особистості визначаються особистісними характеристиками, які наповнюють зміст самоактуалізації, і рівнем прояву творчості, яка впливає на її ефективність.

2.4. Узагальнення результатів дослідження та табличне представлення емпіричних даних

Факторний аналіз матриці інтеркореляцій чотирьох методик ( мет.САТ, мет.FPI, тест С.Медніка, тест “Завершення картинок”) виявив 4 значимих фактори:

особистісний - креативний ( максимальне навантаження - методика САТ та тести на креативність );

регулювання поведінки ( максимальне позитивне навантаження на тест FPI та негативне навантаження на тести креативності, особливо значиме - на тест невербальної креативності);

соціальної взаємодії ( максимальне негативне навантаження на тест FPI та на тест вербальної креативності);

мотиваційний (максимальне негативне навантаження на тест вербальної креативності з установкою на творчість).

Диференційованість ліній становлення особистості є одним з головних параметрів виділення психологічних характеристик, які визначають стилі самоактуалізації особистості ( див.Табл.7).

Таблиця 7

Психологічні характеристики, які стилізують процес самоактуалізації особистості

Стилі самоактуалізації
1. Творча	2. Демонстративна	3. Компенсована	4. Блокована
Незалежність Ціннісна орієнтованість Позитивне самовідношен-ня Оригінальність (креативність)	Зверхактивність Домінування Емоційна нестійкість Відкритість	Оптимістичність Емоційна стабільність Спокій Повільність	Реалістичність Гнучкість Синергійність Сором`язливість
Спонукальний мотив самоактуалізації
Тяжіння до незалежності	Потреба в прихильності та визнанні	Потреба в комфортному самопочуванні	Потреба в ствердженні

В Таблиці 8 міститься психологічний зміст емпірично виявлених стилів самоактуалізації ( у відповідності до застосованих методик) та визначені рангові місця досліджувальних груп ( за виявленими значеннями виділених показників). Рангові місця вказують на домінуючий стиль самоактуалізації, який переважає в групі.

Таблиця 8.

Психологічний зміст емпірично виявлених стилів самоактуалізації

Рівень* самоак-туалізації (мет. САТ)	Рівень регу-люван-ня пове-дінки (мет. FPI)	Креативність	Емпірично виявлені стилі самоактуалі-зації	Рангове місце групи **
		Рівень невер-бальної креа-тив-ності	Рівень вербальної креативності	Осо-бистіс-на креа-тив-ність (САТ)
			Серія 1 (без уста-новки на твор-чість)	Серія 2 (з уста-новкою на твор-чість)			Гр.А	Гр.Б	Гр.В
^	С	^	^	^	^	Творчій	1	2	3
С	v	v	С	С	С	Демонстра-тивний	2	1	3
С	^	С	v	v	С	Компенсо-ваний	1	3	2
v	С	С	С	v	С	Блокований	3	2	1

** - менші ранги позначають вищі рівні показників

* - ^ - високий рівень,

с -середній рівень,

v -низький рівень

Таким чином, визначаючи місце творчості в процесі самоактуалізації, можна зробити висновок, що творчість суттєво впливає на ефективність процесу самоактуалізації. Адже в результаті дослідження з'ясувалося, що наявність креативності не обов'язково припускає високий рівень самоактуалізації, але утрудненою, і навіть неможливою стає ефективна самоактуалізація з нетворчою спрямованістю особистості.

Заключення

Самоактуалізація особистості це природнє прагнення людини до саморозкриття, суто індивідуальний творчий шлях до власного “Я”. Саме це положення на якому акцентували увагу представники гуманістичної психології, було визначальним при проведенні нашого дослідження.

Оскільки ми притримувалися точку зору, що творчість відіграє в процесі самоактуалізації особистості важливу роль (як характеристика самоактуалізації), то багато уваги в теоретичній частині роботи було присвячено саме феномену творчості - розумінню її природи та сутності представниками різних напрямків та областей досліджень. Було виділено три основних підходи до вивчення творчості сучасними дослідниками: інтелектуально-процесуальний, мотиваційно-особистісний та системний. Пріоритетним було визнано мотиваційно-особистісний підхід, принципи якого були використані для побудови нашого емпіричного дослідження. У відповідності з цими принципами ми трактували творчий процес як проекцію внутрішніх особистісних процесів на зовнішню діяльність шляхом самоактуалізації. Розглянувши основні психологічні характеристики самоактуалізованої особистості, ми окремо зупинилися на розгляді творчості як показника самоактуалізації.

Головне питання, на яке ми прагнули дати відповідь в емпіричній частині нашого дослідження - які особистісні характеристики сприяють ефективності процесу самоактуалізації та яке місце займає творчість в цьому процесі. В результаті (на основі даних кореляційного та факторного аналізу) зґясувалось, що творчій (креативній) та самоактуалізованій особистості властиві схожі особистісні характеристики:

Творча (креативна) особистість	Самоактуалізована особистість

1. незалежність від впливу ззовні (внутрішній локус контролю)

2. висока ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій

3. спонтанність	3. позитивне самовідношення

4. оригінальність

5. толерантність	5. пластичність поведінки

Таким чином підтверджується загальна гіпотеза що творчість - є суттєвою, хоча і не визначальною характеристикою процесу самоактуалізації особистості.

В процесі самоактуалізації творчість відіграє подвійну роль:

1. Забезпечує оригінальність процесу самоактуалізації, що надає можливість визнати існування творчості самоактуалізації.

До даного випадку ми віднесли осіб (25% всіх піддослідних), у яких було зафіксовано високий рівень розвитку особистісних рис, як наслідок розкриття особистісного потенціалу, та достатньо високий рівень розвитку творчих здібностей (креативності), при цьому не обовґязково особистість прагне реалізувати свою креативність в творчій діяльності (внаслідок відсутності потреб або наявності несприятливих умов). Творчість виступає лише як стимул до розвитку, як джерело самоактуалізації (коли на перше місце ставляться не практичні досягнення людини, а її особистість).

2. Творчість може виконувати роль “рятівника”, тобто виступати як засіб компенсації особистісної, або будь-якої іншої недостатньості. Саме в даному випадку можна спостерігати самоактуалізацію в творчості - коли досягаються певні успіхи в творчій діяльності, але при цьому є слабко вираженою особистісна самоактуалізація як наслідок нерозкриття власних резервів (або із-за відсутності цих резервів, або із-за їх незнання, або із-за байдужності до власної персони). У таких осіб (усього 40% піддослідних групи А) зафіксовано переважно середній рівень креативності та недостатній (середній, або навіть низький) рівень вираженості визначальних характеристик самоактуалізації, в окремих випадках фіксується наявність проблем в області психічного регулювання (підвищена агресивність, дратівливість та ін.). Тут вже самоактуалізація, як прагнення до задоволення потреб, виступає джерелом творчості, а не навпаки, як було зазначено вище.

Отже, насправді існує відмінність між творчістю самоактуалізації та самоактуалізацією в творчості. Дане твердження знайшло свій подальший розвиток в процесі перевірки наступної гіпотези. Емпіричним шляхом (на основі даних факторного аналізу) були виявлені чотири значимих фактори та виділені психологічні характеристики, які стилізують процес самоактуалізації особистості. На основі концептуально - категоріального синтезування були визначені чотири стилі самоактуалізації: творчий, демонстративний, компенсований, блокований. Перший стиль самоактуалізації свідчить про її ефективність та є виразним прикладом творчості самоактуалізації, коли високий рівень креативності стимулює до повноцінного розвитку та самовдосконалення. Самоактуалізацію в творчості характеризують, переважно, другий та третій стилі самоактуалізації, які не забезпечують її ефективності на 100%. Четвертий стиль самоактуалізації (блокований) хоча і зазначає її неефективність, все ж таки не виключає можливостей для подальшого розвитку. В якості блокиратора нами визначена соромґязливість, як невіра в себе.

Таким чином визначені стилі самоактуалізації зазначають ступінь її ефективності та є проявом індивідуально-особистісної творчості людини. На цьому можна було б поставити крапку в нашому дослідженні, але наприкінці зґясувалося, що на місці “старих” питань виникла ціла низка “нових”: чи справді мотивація має вирішальний вплив на можливості прояву творчості? Що більше впливає - наявність зовнішньої мотивації чи відсутність внутрішньої? Чи впливає мотивація на сам процес самоактуалізації? Чи дійсно соромґязливість є головною перепоною на шляху до самоактуалізації,чи низький рівень самоактуалізації обумовлюється відсутністю власних резервів для розвитку? Ці питання залишаються спірними та ще чекають свого Дослідника.

Одне можна стверджувати зі впевненістю, що самоактуалізована особистість - це скоріше виняток, ніж правило. На наш погляд, процес самоактуалізації - це як сходження на Еверест, яке не кожному потрібне, яке не кожний може (завжди можна зірватися вниз) і яке не кожний хоче здійснити. Але це та вершина (той ідеал) яка варта того, щоб до неї прагнути.

Використана література:

1. Адлер А. Наука жить: /Пер. с англ. и нем. /. - К.: Port-Royal, 1997. - 288 с.

2. Азаров Ю. Общие обязательные психологические правила, касающиеся свободы, развития и творчества детей //Пед. Весник. - 1997. - № 1. - с.7.

3. Алиева Е.Г. Творческая одарённость и условия её развития //Психологический анализ учебной деятельности. - М.: ИП РАН, 1991. - с.7-17

4. Анастази А. Психологическое тестирование. Кн. 1. /Пер. с англ. /Под ред. и предисл. К.И. Гуревича, В.И. Лубовского. - М.: Педагогика, 1998. - 320 с.

5. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия //Вопросы философии. - 1987. - №2. - с. 54-56.

6. Бердяев Н.А. Философия свободы; Смысл творчества. - М.: Правда, 1989. - 607 с.

7. Богоявленская Д.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей //Психол. журнал. - 1995. - т.16. - №5. - с.49-58.

8. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

9. Богоявленская Д.Б. “Субъект деятельности” в проблематике творчества //Вопросы психологии. - 1999. - №2. - с.35-41.

10. Бодрова Е.В., Князева О.Л., Кудрявцев В.Т. Актуальные проблемы развития творческих способностей в обучении и воспитании: [По материалам всесоюз. конф. “Творчество и педагогика”, Москва, сент. 1988] //Вопр. психологии. - 1989. - №1. - с.174-176.

11. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике - Спб: ПитерКом, 1999. - 528 с. - /Сер. “Мастера психологии”./.

12. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности: /Пер. с англ./. - М.: Прогресс, 1990. - 187 с.

13. Вересов Н.Н. Культура и творчество как психологические идеи //Вопросы психологии. - 1992. - №1-2. с.124-129.

14. Вертгеймер М. Продуктивное мышление: /Пер. с. англ./. Общ. ред. С.Ф. Горбова и В.П. Зинченко. - М.: Прогресс, 1987. - 336 с.

15. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте :Психол. очерк. - М.: Просвещение, 1991. - 92 с.

16. Вильчек В.М. Прощание с Марксом /Алгоритмы истории/. - М.: Изд. группа “Прогресс”: Культура, 1993. - 222 с.

17. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству. - М.: Просвещение, 1982. - 136 с.

18. Галин А.Л. Личность и творчество. Психологические этюды. - Новосибирск, 1989. - 127 с.

19. Гальперин П.Я., Данилова В.Л. К вопросу о формировании творческого мышления //Школьный психолог. - 1999. - №8 (февраль). - с.9.

20. Гений и безумие //Наука и жизнь. - 1996. - №3. - с.32-33.

21. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. - К.: Наук. думка, 1988. - 144 с.

22. Грузенберг С.О. Психология творчества. Введение в психологию и теорию творчества. т. 1.- Минск: Белтрестпечать, 1923.

23. Давыдов В.В. Принципы обучения в школе будущего //Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Работы советских психологов периода 1946 - 1980 г.г. /Под. ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - с.296-301.

24. Дмитрук М.А. Вдохновение по заказу? - М.: Знание, 1989. - 48 с.

25. Дорфман Л.Я., Ковалёва Г.В. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве //Вопросы психологии. - 1999. - №2. - с. 101 - 106.

26. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. - М.: Академия, 1996. - 224 с.

27. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 1999. - 268 с.

28. Жизненный путь личности (вопросы теории и методологии социально-психологического исследования). - К.: Наукова думка, 1987. - 280 с.

29. Золя Э. Творчество: Роман /Пер. с. франц. Т. Ивановой и Е. Яхниной. - М.: Худ. лит., 1981. - 399 с.

30. Ибсен Г. Драмы. Стихотворения //Библиотека всемирной литературы. Серия вторая. Том 87. - Москва, 1972. - 815 с.

31. Изард К.Э. Психология эмоций: /Перев. с англ./. - СПб.: “Питер”, 2000. - 464 с.

32. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: Навч. посібник для студ. вузів. - К.: Вища школа, 1996. - 295 с.

33. Клепіков О.І. Творчість: істина, краса, благо. - К.: Знання УРСР, 1991. - 48 с.

34. Коссов Б.Б. Творческое мышление, восприятие и личность /Ред. Кузьмина Н.В. - М. - Воронеж, 1997. - 48 с.

35. Лейтес Н.С. Способности и одарённость в детские годы. - М., 1984. - 80 с.

36. Леонтьев А.А. “Научите человека фантазии…” (творчество и развивающее обучение) //Вопросы психологии. - 1998. - №5. - с. 82-84.

37. Лук А.Н. Мышление и творчество. - М.: Политиздат, 1976. - 144 с.

38. Лук А.Н. Психология творчества. - М.: Наука, 1978. - 127 с.

39. Лук А.Н. Юмор, остроумие, творчество. - М.: Искусство, 1977. - 184 с.

40. Макаров А.М. Пґять етюдів: Підсвідомість і мистецтво: Нариси з психології творчості. - К.: Рад. письменник, 1990. - 285 с.

41. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та психологічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. - К.: Наукова думка. - 1998. - 216 с.

42. Маслоу А. Психология бытия. - М.: “Рефл-бук”, К.: “Ваклер”, 1997. - 303 с.

43. Материалы конференции “Творчество, общение, личность” //Вопросы психологии. - 2000. - №2. - с. 148 - 152.

44. Матіюк І.О. Формування творчих здібностей інтелектуального характеру// Директор школи. - 1999. - №19. - с.7.

45. Матюшкин А.М. Загадки одарённости. - М.: Школа - Пресс, 1993. - 128 с.

46. Матюшкин А.М. Концепция творческой одарённости //Вопр. психологии. - 1989. - №6. - с.29-33.

47. Мелик-Пашаев А.А. Об источнике способности человека к художественному творчеству //Вопросы психологии. - 1998. - №1.- с. 76-82.

48. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

49. Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Ступеньки к творчеству. - М.: Педагогика, 1987. - 126 с.

50. Мижо М. Сент-Экзюпери / Пер. с франц. Г.Велле. - М.: Молодая гвардия, 1965. - 464 с.

51. Мистецтво життєтворчості особистості. Науково-метод. посібник /Ред. рада: В.М. Доній та ін. - К.: ІЗМН, 1997. - 936 с.

52. Моляко В.О. Концепція виховання творчої особистості //Радян. школа. - 1991. - №5. - с.47-51.

53. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. - К.: Знання, 1989. - 44 с.

54. Моляко В.О. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Радян. школа, 1983. - 94 с.

55. Моляко В.О. Чи можна навчати творчості? //Обдарована дитина. - 1999. - №3. - с.2-4.

56. Момот Л.Л., Шелестова Л.В. До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання //Педагогіка і психологія. - 1997. - №2. - с. 53-59.

57. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или развивающие игры. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

58. Ниренберг Дж.И. Исскуство творческого мышления. - Минск: Попурри, 1996. - 240 с.

59. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 302 с.

60. Оллпорт Г.В. Личность в психологии. - М.: “КСП”, СПб: “Ювента”, 1998. - 345 с.

61. Парандовський Я. Алхімія слова/ Пер. з польської Ю.Попсуєнко. - К.: Дніпро, 1991. - 374 с.

62. Петровский А.В. Роль фантазии в развитии личности. - М.:Знание, 1961. - 48 с.

63. Піхманець Р.В. Психологія художньої творчості. - К.: Наук. думка, 1991. - 164 с.

64. Поляков В.А. Психология развития личности в системных отношениях. - Минск, 1999. - 128 с.

65. Пономарёв Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976. - 280 с.

66. Пономарёв Я.А. Размышление о будущем психологии творчества //Учительская газета. - 1994. - 25 октября. - с. 10-11.

67. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие /Под общей ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб: Изд-во “Питер”, 2000. - 560 с.

68. Пришвин М.М. Охота за счастьем; Журавлиная родина //Собрание сочинений: В 8-ми т. - М.: Худож. лит., 1982. - т.3. Произведения 1924-1935 годов. - с.11-162.

69. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. - метод. посібник /Ред. В.М. Доній та інші. - К., 1996. - 792 с.

70. Психологические исследования творческой деятельности /Отв. ред. О.К. Тихомиров. - М.: Наука, 1975. - 253.

71. Психология личности и образ жизни /АН СССР, Ин-т психологии; Отв. ред. Е.В. Шолохова. - М.:Наука, 1987. - 219 с.

72. Психология личности: Тексты. /Сборник //Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 287 с.

73. Психология личности. т.1. Хрестоматия /Ред. составитель: Д.Я. Райгордский. - Самара: Изд. дом “Бахрах”, 1999. - 448 с.

74. Психология творчества: общая дифференциальная, прикладная /Отв. ред. Я.А. Пономарёв; АН СССР, Ин-т психологии. - М.: Наука, 1990. - 223 с.

75. Развитие творческой активности школьников /Под ред. А.М. Митюшкина. - М.: Педагогика, 1991. - 156 с.

76. Разумникова О.М., Шемелина О.С. Личностные и когнитивные свойства при экспериментальном определении уровня креативности //Вопр. психологии. - 1999. - №5. - с.130-139.

77. Рогов Е.И. Учитель как объект психологического исследования: Пособие для школьных психологов. - М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 496 с.

78. Родари Дж. Грамматика фантазии: введение в искусство придумывания историй. - М.: Прогресс, 1990. - 191 с.

79. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию, становление человека /Пер. с англ. - М.: Иизд. группа “Прогресс”: Универс, 1994. - 480 с.

80. Роджерс Н. Творчество как усиление себя //Вопросы психологии. - 1990. - №1. - с.164-168.

81. Рождественская Н.В. Психология художественного творчества: Учеб. пособие / С-Петербург. гос. ун-т. - СПб., 1995. - 270 с.

82. Розин М.В. Психология судьбы: программирование или творчество? //Вопросы психологии. - 1992. - №1-2. - с. 98-105.

83. Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Вища школа, 1971. - 247 с.

84. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - т. 2. - М., 1989. - 323 с.

85. Рубинштейн С.Л. Принцип творческой самодеятельности: К философским основам современной педагогики //Вопросы философии. - 1989. - №4.

86. Сковорода Г.С. Сад пісень: Вибрані твори. - К.: Веселка, 1980. - 190 с.

87. Словейчик С.Л. От интересов к способностям. - М.: Знание, 1968. - 93 с.

88. Торшина К.А. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии //Вопросы психологии. - 1998. - №4. - с.123-132.

89. Формирование творческих способностей: сущность, условия, эффективность: Сб. науч. тр. /Свердлов. инж. пед. ин-т; [Редкол.: С.З. Гончаров (отв. ред.) и др.]. - Сувердловск: СИПИ, 1990.-155 с.

90. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990. - 367 с.

91. Фрейд З. Художник и фантазирование: /Пер. с нем. - М.: Республика, 1995. - 398 с.

92. Фромм Е. Психоанализ и этика. - М.: ООО “Издательство АСТ-ЛТД”, 1998. - 568 с.

93. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. - М., Томск, 1997. - с. 273 - 288.

94. Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности: Основные положения, исследования и применение. - СПб: Питер, 1999. - 608 с. - /Сер. “Мастера психологии”/.

95. Чудновский В.Э. Воспитание способностей и формирование личности. - М., 1986. - 80 с.

96. Чудновский В.Э., Юркевич В.С. Одарённость: дар или испытание. - М.: Знание, 1990. - 77 с.

97. Шевырев А.В. Технология творческого решения проблем (эвристический подход) или книга для тех, кто хочет думать своей головой. - Белгород: Крестьянское дело, 1995. - Кн. 2: Техника творчества. Алгоритм решения проблем. Эвристические методы. Организация творческого процесса. - 208 с.

98. Шрагина Л.И. Оригинальность и творчество // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №3. - с. 38-40.

99. Шумакова Н.Б. Возраст вопросов. - М.: Знание, 1990. - 79 с.

100. Шумакова Н.Б. Исследовательская активность в форме вопросов в разные возрастные пероды //Вопр. психологии. - 1986. - №1. - с.53-60.

101. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. - М.: Высш. школа, 1989. - 143 с.

102. Эриксон Э.Г. Детство и общество. /Пер. с англ. - СПб.: Ленато, АСТ “Фонд” Университетская книга, 1996. - 592 с.

103. Юрченко З.В. Ігрові методики розвитку художньо-словесних здібностей учнів 5-11-х класів //Практ. психологія та соціальна робота. - 2000. - №2. -с.9-12.

104. Юрченко З.В. Художньо-словесне самовираження старшокласників як психологічний чинник становлення творчої особистості //Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - с.77-82.

105. Яковлева Е.Л. Психологические условия развития творческого потенциала у детей школьного возраста //Вопросы психологии. - 1994. - №5. -с.37-42.

106. Яковлева Е.Л. Развитие творческого потенциала личности школьника //Вопросы психологии. - 1996. - №3. - с.28-34.

107. Яковлева Е.Л. Эмоциональные механизмы личностного и творческого развития //Вопросы психологии. - 1997. - №4. - с.20-27.

Array

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5

Рефераты

Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi

Незалежність

Ціннісна орієнтованість

Позитивне самовідношен-ня

Зверхактивність

Домінування

Емоційна нестійкість

Оптимістичність

Емоційна стабільність

Спокій

Реалістичність

Гнучкість

Синергійність

Таблиця 8.

Психологічний зміст емпірично виявлених стилів самоактуалізації

Рівень*

самоак-туалізації

(мет.

Рівень регу-люван-ня пове-дінки

(мет.

Осо-бистіс-на креа-тив-ність

** - менші ранги позначають вищі рівні показників

* - ^ - високий рівень,

с -середній рівень,

v -низький рівень

Заключення