Фінансовий аналіз ВАТ "Укрімпекс"

Ситуація з рухом коштів від інвестиційною діяльністю поліпшилася на відмінну від попереднього періоду, але грошових коштів все одно не вистачає.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Таблиця 2.2.3 Аналіз руху коштів від фінансової діяльності

Щодо руху коштів від фінансової діяльності, то підприємство відчуває потребу в коштах. В звітному періоді сума коштів від фінансової діяльності зменшилась на 884,7 тис. грн.

2.3 Аналіз і оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 > П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних активів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Найбільш ліквідні активи (А1)

А1 = ряд.230 + ряд.240 ф.1

На початок звітного періоду: А1 = 665,8 + 818,6 = 1484,4

На кінець звітного періоду : А1 = 329,1 + 270,6 = 599,7

Швидко реалізовані активи (А2)

А2 = ряд.150+160+170+180+190+200+210+220+250+270 ф.1

На початок звітного періоду: А2 = 1452,5+9872,2+0,2+1,3 = 11326,2

На кінець звітного періоду : А2 = 1328,6+10082,1+34,1+0,8 = 11445,6

Активи,що реалізуються повільно (А3)

А3 = ряд. 100+110+120+130+140 ф.1

На початок звітного періоду: А3 = 2427,1

На кінець звітного періоду : А3 = 1335,7

Активи, що реалізуються важко (А4)

А4 = ряд 080 ф.1

На початок звітного періоду: А4 = 411,8

На кінець звітного періоду : А4 = 382,3

Найтерміновіші зобов’язання (П1)

П1 = ряд.620-610-500-510 ф.1

На початок звітного періоду: П1 = 12477-11468,6 = 1008,4

На кінець звітного періоду : П1 = 11132,3-9692,3 = 1440

Короткострокові пасиви (П2)

П2 = ряд. 500+510+610+630ф.1

На початок звітного періоду: П2 = 11468,6

На кінець звітного періоду : П2 = 9692,3

Довгострокові пасиви (П3)

П3 = ряд. 430+480 ф.1

На початок звітного періоду: П3 = 1071,6

На кінець звітного періоду : П3 = 0,0

Постійні пасиви (П4)

П4 ряд. 380 ф.1

На початок звітного періоду: П4 = 2100,9

На кінець звітного періоду : П4 = 2631

В таблиці 2.3.1 зроблено аналіз ліквідності балансу ВАТ «Укрімпекс»

Таблиця 2.3.1Аналіз ліквідності балансу

Центральне місце у процесі аналізу ліквідності та платоспроможності займає аналіз ліквідності балансу підприємства представлений в таблиці 2.3.1

Наведений баланс не є абсолютно ліквідним ні на початок ні на кінець року. Сума найліквідніших активів (А1) на початок року достатня для покриття найтерміновіших зобов’язань (П1), але на кінець року ситуація погіршилась. З іншого боку, швидко ліквідні активи (А2) на початок року не мали змоги погасити короткострокові пасиви (П2). В кінці ж року ситуація поліпшилася і активи покрили пасиви. Щодо повільно реалізованих активів (А3), то як на початок, так і на кінець звітного періоду їх кількість достатня для покриття зобов’язань.

На основі отриманих даних провадиться розрахунок коефіцієнтів платоспроможності та ліквідності, результати якого представлені у таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2 Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

З таблиці 2.3.2 видно, що ситуація з ліквідністю та платоспроможністю підприємства не цілком задовільна, як на початок, так і на кінець року. Коефіцієнт абсолютної ліквідності і на початок (0,1) і на кінець (0,0) року значно менші допустимої норми. Це означає, що підприємство може відчути значні труднощі у поточних розрахунках, які, в свою чергу тягнуть за собою штрафні санкції. Натомість коефіцієнт швидкої ліквідності, маючи на початок звітного періоду задовільне значення, на кінець збільшився на 0,1. Коефіцієнт поточної ліквідності на початок і на кінець не змінився і знаходиться в рамках норми. Частка запасів і витрат у поточних зобов’язаннях є не достатньою в періодах. Щодо інших показників, то можна сказати, що на кінець періоду вони значно збільшилися.

2.4 Аналіз і оцінка фінансової сталості підприємства

Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, спів­відношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюють на підставі комплексу абсолютних показників і відносних фінансових коефіцієнтів, що розраховуються в доповнення до абсолютних.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, що і характеризують види джерел (таб. 2.4.1).

Таблиця 2.4.1 Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

1, якщо Ф>0

S(Ф) =

0, якщо Ф<0

Після проведення розрахунків приведених вище показників, підприємство може характеризуватися одним з чотирьох типів фінансової стійкості:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник типу фінансової стійкості має наступний вид: S={1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає чи не має можливості використовувати зовнішні джерела засобів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості - S={0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних оборотних коштів також і довгострокові притягнуті засоби. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаної для підприємства.

3. Хитливе фінансове положення (показник типу фінансової стійкості має вид : S={0,0,1}). Така ситуація характеризується недоліком у підприємства "нормальних" джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан (S={0,0,0}). Характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в термін, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

В нашому випадку співвідношення таке:

на початок періоду S={0,1,1};

на кінець періоду S={1,1,1}.

Таблиця 2.4.2 Розрахунок наявності власних оборотних коштів, тис грн.

Таблиця 2.4.3 Причини зміни власних оборотних коштів, тис. грн.

Таблиця 2.4.4 Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку активу балансу, тобто відношення загальної суми власного капіталу до майна підприємства. В практиці цей відносний показник отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше йому справлятись з негараздами економіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та його керівники. Ось чому останні намагаються збільшувати з року в рік абсолютну суму власного капіталу підприємства. Такі можливості є насамперед у добре функціонуючих підприємств. Маючи великі прибутки, вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого прибутку.

На кінець звітного періоду сума власних коштів збільшилася на 530,1 тис. грн., що призвело до збільшення показника на 0,1, але і цього не достатньо для досягнення норми. Коефіцієнт фінансової автономії має дуже низьке значення.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів. Цей показник є дуже високим, але на кінець року він зменшився на 0,1.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення запозичених коштів і власного капіталу. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості. Коефіцієнт фінансового ризику дуже високий хоч і зменшився у звітному періоді на 2,2. але все одно залежність підприємства від зовнішніх інвесторів дуже велика.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обігу, тобто в тій фірмі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. В 2003 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить висока і становить 0,8.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів відбиває частку заборгованості підприємства в складі перманентного (постійного) капіталу. У звітному періоді коефіцієнт зменшився на 0,3 і становить 0,0. Це свідчить про зниження залежності організації від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень. На початок періоду він становив 2,6, це високий показник. На кінець він знизився і становить 0,0. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення значення коефіцієнта в динаміці говорить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. У той же час, фінансування капітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства. Даний показник може бути інтерпретований по-різному. Залежить це, насамперед, від суб'єктів аналізу. Для банків і інших інвесторів більш надійна ситуація, при якій значення даного коефіцієнта нижче. Що ж стосується підприємства, то з його позицій і більш високе значення даного показника є ознакою нормального функціонування.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел на початок періоду становив 0,7, на кінець – 1,0. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування повинна бути досить велика, при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60%). При більш низькому рівні цього показника показник рентабельності власного капіталу не буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

Збільшення величини показника коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом (від 0,1 до 0,2) свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.

Коефіцієнт забезпеченості по кредитах становить 0,0 в обох періодах. Він показує, скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує рівень захищеності кредиторів. Цей коефіцієнт має бути не меншим за 3.

2.5 Аналіз капіталу підприємства

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства.

Таблиця 2.5.1 Аналіз динаміки та структури власного капіталу підприємства

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6