Податковий контроль розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб на матеріалах Кіровоградської обласної лікарні

-          існування фактів оплати праці в іноземній валюті;

-          узгодженість інформації, наведеної в регістрах первинного обліку з даними регістрів аналітичного і синтетичного обліку та звітності.

Оскільки розмір визначеного податку з доходів фізичних осіб напряму залежить від величини сукупного оподатковуваного доходу, який найчастіше формується за рахунок нарахованої заробітної плати, цьому напрямку податкового контролю слід приділити особливу увагу.

При перевірці правильності ведення обліку відпрацьованого робочого часу податковий інспектор звертає увагу на правильність оформлення табеля обліку часу, уточнює, чи враховувались невиходи й запізнення на роботу, перевіряє правильність підрахунку фактично відпрацьованого часу [7,c.300].

При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, увага звертається на час, фактично відпрацьований цим працівником, і відповідність отриманих сум його окладу за штатним розкладом та за відповідними наказами по підприємству. Необхідно перевірити первинні документи (наряди, маршрутні листи й інші первинні документи з обліку виробітку робітників) щодо правильності проведення розрахунків, повноти й правильності визначення сум за виконану роботу, правильності розрахунку бригадних нарядів. Податковий інспектор повинен переконатись в правомірності нарахованої заробітної плати шляхом звірки обсягів виконаних робіт, виготовленої продукції, наданих послуг тощо[15].

Також на особливу увагу податкового інспектора заслуговує порядок нарахування додаткової заробітної праці. При цьому досліджуються питання правомірності здійснених виплат відповідно до вимог чинного законодавства, а також правильність нарахування виплат і їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

При перевірці правильності виплат премій необхідно спиратись на регламенти підприємства, в яких має відображатись порядок преміювання працівників і джерело їх покриття. Особливу увагу податковому інспектору варто приділити законності й правильності виплат премій адміністративно-управлінському складу підприємства [8,c. 255-259].

Оплата праці працівників на підприємстві не повинна бути нижче встановленого мінімуму заробітної плати. При аналізі виплат, що базуються на мінімальному розмірі заробітної плати, податковому інспектору необхідно перевірити їх відповідність встановленим розмірам мінімальної заробітної плати.

При перевірці виплат заробітної плати за трудовими угодами, укладеними із приватними особами, податковому інспектору необхідно проконтролювати обсяг виконаних робіт, застосування відповідних розцінок і сум, виплачених по закінченні робіт. При цьому особлива увага приділяється перевірці правильності оформлення договорів, наявності в них даних про виконавців. Також перевіряються строки та обсяги виконаних робіт, правильність і повнота здійснених виплат за такі роботи(послуги)[17].

Після проведення податкового контролю порядку визначення сукупного оподатковуваного доходу перевіряється правильність здійснених утримань з нього.

На цьому етапі податковим інспектором перевіряється правильність застосування пільг та обчислення податку з доходів фізичних осіб. Якщо є пільгове оподатковування, то слід з'ясувати, на підставі яких документів воно було зроблено, чи правомірні здійснені розрахунки.

Також надзвичайно важливим є арифметичний перерахунок сум податку з доходів фізичних осіб за кожним окремим працівником, та по підприємству в цілому. Податковий інспектор повинен звернути увагу на те, що податок з доходів фізичних осіб нараховується на суму за вирахуванням податкової соціальної пільги, утримань до фондів загальнообов'язкового страхування.

Наступним кроком податкового інспектора є перевірка повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету. В такому випадку звіряються дані платіжних доручень і виписок установи банку з фактично нарахованими сумами податку з доходів фізичних осіб.

Для визначення загальної суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб податковому інспектору слід порівняти записи бухгалтерського обліку підприємства про нараховані суми податку (за кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» за відповідним субрахунком «Розрахунки з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб») із підсумками сум податку, визначених у розрахунково-платіжних відомостях [9,c.109-113].

Практика податкових перевірок показує, що найбільш характерними порушеннями у порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб є такі:

-          порушення вимог законодавства щодо оформлення первинної документації з обліку праці та заробітної плати, що призводить до викривлення величини сукупного оподатковуваного доходу;

-          неправильне визначення сукупного оподатковуваного доходу. Це тягне за собою заниження або завищення податку з доходів фізичних осіб;

-          порушення законодавчо встановлених вимог щодо порядку застосування пільг, у тому числі соціальної податкової пільги. Це також викривлює належну до сплати суму податку з доходів фізичних осіб;

-          несплата податку з доходів фізичних осіб за операціями особливого характеру, що призводить до недоплати податку з доходів фізичних осіб.

Для проведення податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком доходів фізичних осіб потрібні такі джерела інформації: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), штатний розклад, накази про призначення та звільнення працівників, Положення про преміювання, розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості, касові документи, особові листи, дані синтетичного обліку за рахунками 64 «Розрахунки з бюджетом» (за субрахунком «Податок з доходів фізичних осіб»), 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», Довідки про вирощування сільськогосподарської продукції у приватних селянських господарствах (у випадку закупівлі сільськогосподарської продукції у населення), заяви про застосування податкової соціальної пільги, заяви про відмову від застосування податкової соціальної пільги, заяви працівників про надання матеріальної допомоги та інших виплат, лікарняні листи, розрахунок відпускних тощо.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

У даному розділі було розглянуто основний прямий податок з населення в Україні, а саме податок з доходів фізичних осіб, який справляється з 1 січня 2004 р. згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Було з’ясовано, що податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством) або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи.

Платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерела на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги(далі ПСП), розмір якої визначається соціальним статусом отримувача. Також разглянуто всі можливі ставки ПСП з ПДФО.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платникові податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

У ході написання розділу було визначено мету податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб. Метою податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб є підтвердження достовірності нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб, своєчасності і повноти його сплати до бюджету згідно з вимогами чинного законодавства.

Для проведення податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком доходів фізичних осіб потрібні такі джерела інформації: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), штатний розклад, накази про призначення та звільнення працівників, Положення про преміювання, розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості, касові документи, особові листи, дані синтетичного обліку за рахунками 64 «Розрахунки з бюджетом» (за субрахунком «Податок з доходів фізичних осіб»), 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», Довідки про вирощування сільськогосподарської продукції у приватних селянських господарствах (у випадку закупівлі сільськогосподарської продукції у населення), заяви про застосування податкової соціальної пільги, заяви про відмову від застосування податкової соціальної пільги, заяви працівників про надання матеріальної допомоги та інших виплат, лікарняні листи, розрахунок відпускних тощо.

РОЗДІЛ 2. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА МАТЕРІАЛАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика Кіровоградської обласної лікарні

Кіровоградська обласна лікарня (далі обласна лікарня) знаходиться за адресою : 25030, м. Кіровоград, проспект Університетський 2/5 і створена згідно з рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих від 23.01.1945р. № 277.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 746834 серія А00 (Додаток В).

Правовий статус обласної лікарні – юридична особа.

Ідентифікаційний код – 01994942 (Додаток Д).

Керівник – Шевчук Микола тодорович.

Номер запису включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 14441200000005001.

Обласна лікарня користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області на основі прав оперативного управління, з розпорядженням у встановленому чинним законодавством порядку та власником майна.

Кіровоградська обласна лікарня належить до комунальної власності. Майно обласної лікарні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ міст області, та закріплене за ним на праві оперативного управління, обмеженням правомощності розпорядження щодо окремого майна, що здійснюється за згодою власника у встановленому порядку та у межах встановлених законодавством та власником майна або уповноваженим органом.

Управління Кіровоградської обласної державної адміністрації забезпечує галузеву політику та розвиток обласної лікарні, що є спільною власністю згідно з переліком, визначеним рішенням обласної ради.

Обласна лікарня у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, Указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями обласної ради та обласної державної адміністрації, нормативними актами Міністерства охорони здоров'я, України та управління охорони здоров'я облдержадміністрації, нормативними актами інших відомств, здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України та свого Статуту (Додаток Е).

Обласна лікарня у своєму складі має структурні підрозділи, які зазначені у Додатку Ж.

Основною метою створення і діяльності обласної лікарні є надання висококваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної і амбулаторно-консультативної медичної допомоги населенню області для здійснення єдиної державної регіональної політики в галузі охорони здоров'я.

Предметом діяльності є вирішення таких основних завдань:

-          медична практика;

-          забезпечення діяльності всіх спеціалізованих лікувально-діагностичних і параклінічних відділень лікарні;

-          створення належних умов для праці медичного персоналу, а також я перебування хворих;

-          постійне впровадження в лікувально-діагностичний процес досягнень медичної науки, нових методик лікування, придбання, встановлення і експлуатації медичної апаратури;

-          підвищення професійного рівня лікарів, медичних сестер;

-          здійснення заходів, направлених на зниження розповсюдженості захворювань, зменшення захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності, проведення реабілітації хворих, зниження смертності населення;

-          своєчасне і повне виконання заходів, передбачених єдиним планом організаційно-методичної та планово-консультативної роботи на території області;

-          своєчасне і якісне надання екстреної та консультативної медичної допомоги;

-          проведення навчання і підготовки лікарів та середнього медичного персоналу області на базі обласної лікарні;

-          проведення аналізів роботи відділень та служб, прогнозування їх подальшого розвитку;

-          надання відповідної консультативної допомоги хворим в лікувально-профілатичних закладах області;

-          при наданні медичної допомоги здійснює придбання, перевезення, зберігання, відпуск і знищення наркотичних засобів, психотропних речовин.

Обласна лікарня має самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах Державного казначейства, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ.

Обллікарня здійснює оперативний та бухгалтерський облік своєї діяльності, веде статистичну звітність, встановлену законодавством України.

Говний лікар обласної лікарні згідно чинного законодавства забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності, статистичної звітності та своєчасного її подання.

Одним із основним звітних документів обласної лікарні є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану установи на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак утанови.

Для того, щоб визначити фінансовий стан облікарні проаналізуємо її активи, зобов’язання і власний капітал. Для цього проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз балансу обласної лікарні за 2009 рік (ДодатокЗ). 

Горизонтальний аналіз балансу подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Горизонтальний аналіз балансу за 2009 рік Кіровоградської обласної лікарні, тис. грн.

Результати горизонтального аналізу балансу дозволяють зробити такі висновки:

Загальна сума активів збільшилась на 12415 тис. грн. або більш, ніж на 35%. Це збільшення відбулось переважно за рахунок значного збільшення залишкової ватості основних засобів. Абсолютна величина збільшення залишкової вартості основних засобів склала 13350 тис. грн. або більше, ніж 40% їх річної величини. У той же час, майже удвічі зменшилась сума залишкової вартості інших необоротних матеріальних активів обллікарні (в абсолютному вимірюванні – на 935 тис. грн.) Це відбулось внаслідок збільшення нарахованого зносу і списання інших необоротних матеріальних активів.

Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити: матеріали і продукти харчування зменшились за рік на 534 тис. грн або на 10,85%. Зменшилася також величина МШП (на 1 тис. грн.) та інші кошти (на 33 тис. грн.). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка спеціальних реєстраційних рахунків для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень — в абсолютному вимірюванні на 179 тис. грн. (або на 6,55%).

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що власний капітал установи збільшився на 11931 тис. грн. (29,69%). Це відбулося внаслідок значного збільшення Фонду у необоротних активах (на 12415 тис. грн.). Слід також відмітити зміни, які відбулись у власному капіталі за рахунок результатів виконання кошторису за загальним та за спеціальним фондом: по загальному фонду спостерігається збільшення суми на 253 тис. грн. (37,93%), по спецільному – зменшення на 738 тис. грн. (48,39%).

В цілому слід зазначити, що динаміка показників є позитивною. Слід зазначити, що установі слід врахувати недостачу матеріалів та продуктів харчування при розробці кошторису на наступний звітний рік, а також

погасити зобов’язання за розрахунками за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Вертикальний аналіз даних балансу за 2009 рік Кіровоградської обласної лікарні, тис. грн.

На основі результатів вертикального аналізу можна зробити такі висновки:

Загальна сума активів збільшилась на 12415 тис. грн. або більше, ніж на 35%. Це збільшення відбулось переважно за рахунок значного збільшення залишкової ватості основних засобів. Абсолютна величина збільшення залишкової вартості основних засобів склала 13350 тис. грн. або більше, ніж 40% їх річної величини. У той же час, майже удвічі зменшилась сума залишкової вартості інших необоротних матеріальних активів обллікарні (в абсолютному вимірюванні – на 935 тис. грн.) Це відбулось внаслідок збільшення нарахованого зносу і списання інших необоротних матеріальних активів.

Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити: матеріали і продукти харчування зменшились за рік на 534 тис. грн. або на 10,85%. Зменшилася також величина МШП (на 1 тис. грн.) та інші кошти (на 33 тис. грн.). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка спеціальних реєстраційних рахунків для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень — в абсолютному вимірюванні на 179 тис. грн. (або на 6,55%).

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що власний капітал установи збільшився на 11931 тис. грн. (29,69%). Це відбулося внаслідок значного збільшення Фонду у необоротних активах (на 12415 тис. грн.). Слід також відмітити зміни, які відбулись у власному капіталі за рахунок результатів виконання кошторису за загальним та за спеціальним фондом: по загальному фонду спостерігається збільшення суми на 253 тис. грн. (37,93%), по спецільному – зменшення на 738 тис. грн. (48,39%).

В цілому слід зазначити, що динаміка показників є позитивною. Установі слід врахувати недостачу матеріалів та продуктів харчування при розробці кошторису на наступний звітний рік, а також погасити зобов’язання за розрахунками за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури.

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки:

Частка оборотних активів у балансі установи : на початок року вона складала більше 12%. Проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки і на кінець року оборотні активи становили 9,13%.

Частка основних засобів має тенденцію до збільшення, причому, протягом року відбулося зростання долі основних засобів з 82,27% до 88,91%. Це явище свідчить про політику установи щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства та його технічного переозброєння за рахунок збільшення державних видатків.

Власний капітал установи знаходиться на рівні — на початок року 92, 63% і 94,18%— на кінець року від загальної суми пасивів, що є нормальним для установи, яка знаходиться на бюджетному фінансуванні.

Зобов’язання за розрахунками за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей установи на початок року становили 7,31 %, а на кінець року – 5,82%.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу облікарні є такі: структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів.

2.2 Перевірка правильності формування сукупного оподатковуваного доходу

Початковим етапом податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб є ознайомлення з наявною системою обліку праці і заробітної плати.

Податковим інспектором було з‘ясовано, що в Кіровоградскій обласній лікарні запроваджено почасову оплату праці.

За почасової оплати праці нарахування основної і додаткової заробітної плати в установі здійснюється на підставі:

-                     штатного розпису (Додаток И);

-                     тарифної сітки (Додаток П);

-                     наказів про прийняття на роботу(Додаток К);

-                     наказів про надання відпустки;

-                     наказів про звільнення з роботи (Додаток Л);

-                     табеля обліку робочого часу (Додатки М-Н).

Для перевірки чисельності працівників підприємства вихідними даними для здійснення контрольних процедур була первинна облікова документація для визначення кількісного складу працівників:

-       особові картки;

-       табелі обліку використання робочого часу;

-       розрахунки заробітної плати;

-       платіжні відомості (Додаток Т);

-       особові листи (Додаток Р-С).

Методом суцільного огляду податковим інспектором було охоплено первинні документи з обліку особового складу Кіровоградської обласної лікарні. За наслідками дослідження можна зробити такі висновки:

-       податковим інспектором було встановлено чисельність працівників в установі за період, який перевіряється (січень - березень 2010 року): працювало у штаті 1667 чоловік; за сумісництвом - 48 чоловік.;

-       на кожного працівника оформлена особова картка, яка містить всі необхідні відомості (загальні, про призначення та переведення на іншу посаду, про надання щорічної основної та додаткової відпусток) та належним чином оформлена трудова книжка;

-       табелі обліку робочого часу ведуться відповідно до вимог Наказу Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу».

За даними бухгалтерського обліку станом на 01.04. 2010 р. обллікарня не має заборгованості по заробітній платі перед працівниками, що перебувають з нею у трудових відносинах.

Цей факт підтверджений статистичною звітністю, зокрема в Звіті з праці (форма №1 - ПВ) за січень-березень 2010 р. в розділі II визначено відсутність заборгованості перед працівниками по заробітній платі та допомозі із соціального страхування.

З метою встановлення правомірності формування об’єкта оподаткування, податковий інспектор провів перевірку обліку відпрацьованого робочого часу. Увага зверталась на правильність оформлення табеля обліку робочого часу, уточнювалось, чи враховувались невиходи й запізнення на роботу, перевірялась правильність підрахунку фактично відпрацьованого часу [10,c.157-159].

Для цього здійснено такі контрольно-перевірочні процедури: формальна перевірка правильності ведення табеля обліку робочого часу, арифметична перевірка підрахунків відпрацьованого часу.

За результатами первірки було складено Робочий документ з первірки підрахунків фактично відпрацьованого часу працівниками обллікарні, який представлено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Робочий документ з первірки підрахунків фактично відпрацьованого часу за окремими працівниками Кіровоградської обллікарні за січень-березень 2010 р.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5