Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Міністерство освіти України

Київський Державний Економічний Університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

на тему :

“ Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності “

                                                                             Виконав : студент 7 групи

                                                                                            3 курсу ФЕФ 

                                                                                                      Вертелецький Д.Б.

                                                    Науковий керівник : Чирва Н. В.

К и ї в      1 9 9 6

П л а н

Вступ .

Розділ  1   Фінансове  регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ;                   

    1. 1   Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності .

                       1.1.1    Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності 

                                  на Україні.

                         1.1.2    Мито , як податковий засіб регулювання експорту-імпорту країни . 

                      1.1. 3    Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного                

                                 збору  у  зовнішньоекономічній  діяльності  на Україні.

                         1.1.4   Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку підприємств з

                                 іноземними  інвестиціями     

   1. 2   Кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

           1.2.1  Особливості кредитування  зовнішньоторгівельних операцій

                        1.2.2  Основні законодавчі  положення про кредитування                        

                                зовнішньоекономічної   діяльності в Україні

               1. 3  Страхування зовнішньоекономічної діяльності .

Розділ  2   Основні форми міжнародних розрахунків  ;            

                   2.1    Відкритий рахунок ;

                   2.2    Банківський перевод ;

                   2. 2    Акредитив ;

                     2.1.1     Сутність акредитивних операцій та основні форми акредитива.

                     2.1.2     Застосування акредитива як механізму фінансування.

                  2. 2    Інкасо ;

Висновки

Список використаної літератури

Вступ .

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для провадження у цій сфері  фінансової політики держави та суб’єктів господарювання . Він являє собою сукупність способів організації фінансових відносин , що застосовуються в цілях  досягенння благоприємних умов розвитку  як сфери зовнішньоекономічної діяльності , так і  економіки країни вцілому .

Фінансовий механізм включає види , форми , методи фінансових відносин та способи їх кількісного визначення . Кількісні параметри та способи їх визначення є найбільш рухомими частинами фінансового механізму  зовнішньоекономічної діяльності .  Так неодноразово змінювались ставки податків , способи розподілення прибутку та ін .

Чітко працюючий , ефективний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності дуже важливий як для держави вцілому , так і для суб’єктів підприємницької діяльності , бо він  формує  обличча  держави у зовнішньоекономічних стосунках з іншими країнами  та  надає можливість максимально ефективно використати наявні ресурси та потенціал .

Для більш глибокого розуміння фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності треба визначити що собою являє зовнішньоекономічна діяльність та хто її має право здійснювати на теріторії України .

Отже суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є :

а )  фізичні особи , які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на теріторії України ;

б ) юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місце знаходження на теріторії України , в тому числі  юридичні особи , майно та/або капітал яких   є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності ;

в ) об’єднання фізичних , юридичних , фізичних і юридичних осіб які не є юридичними особами за законами України , але які мають постійне місце знаходження на теріторії України і яким за законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність ;

г ) структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності які не є юридичними особами за законами України ( філії , відділення тощо ) , але  мають постійне місце знаходження на теріторії України .

д ) спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності , зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місце знаходження на теріторії України .

е ) інші суб’єкти господарської діяльності  , предбачені законами України ;

Україна в особі її органів , місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовніщньоекономічних організацій , які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності на теріторії України , а також інші держави , які беруть беруть участь у господарській діяльності на теріторії України діють як юридичні особи згідно з законів України .

До видів зовнішньоекономічної діяльності , які здійснюють в Україні  суб’єкти цієї діяльності , належать :

а ) експорт , імпорт товарів , капіталів , робочої сили ;

б )  надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг  іноземним суб’єктам господарської діяльності , що не заборонені законами України ; надання вищезазначених послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України ;

в ) кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

г ) міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках предбачених законами України ;

д ) кредитні та розрахункові операції  між суб’єктами зовнішньоекономічної       діяльності  та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення  суб’єктами зовнішньоекономічної       діяльності  банківських кредитних та страхових установ за межами України ; створення зазначених установ іноземними суб’єктами господарської діяльності  на теріторії України у випадках передбачених законами України ;

е ) спільна підприемницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної       діяльності  та іноземними суб’єктами господарської діяльності як на теріторії України так і за її межами ;

ж )підприємницька діяльність на теріторії України  пов’язана з наданням ліцензій , патентів , ноу-хау , торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності та анологічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної       діяльності за межами України ;

з )  організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок , аукціонів , торгів , конференцій симпозиумів , семінарів та інших подібних заходів , що здійснюються на комерційній основі , за участю суб’єктів зовнішньоекономічної       діяльності ; організація та здійснення оптової , консигнаційної та роздрібної торгівлі на теріторії України за іноземну валюту у предбачених законами України випадках;

и ) діяльність  побудована на формах зустрічної торгівлі між між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності  та іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

к ) орендні , в тому числі лізінгові , операції між між суб’єктами зовнішньоекономічної       діяльності  та іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

л )  операції по придбанню , продажу та обміну валюти на валютнх аукціонах , валютних біржах та міжбанківському валютному ринку ;

м ) роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на теріторії України так і за її межами ; роботи на контрактній основі іноземних фізичних осіб  суб’єктами зовнішньоекономічної  діяльності як на теріторії України так і за її межами ;

н ) інші види зовнішньоекономічної діяльності не заборонені законами України .

Розділ  1       Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяль- 

                      ності в Україні.

             1.1    Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

                      1.1.1  Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної            

                                 діяльності    на Україні.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами :

· Україна самостійно встановлює  і скасовує податки і пільги для суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;

· Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України за поданням Ради Міністрів України ;

· Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання  самоокупності   та самофінансування суб’єктів зовнішньоеко­номічної діяльності  та з метою  бездефіцитності платіжного балансу  України ;

· Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верхов­ною Радою  України ;

· Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності  та визначаються  за товарною ознакою : для одного товару  діє єдина ставка податку ;

·  Заохочення експорту продукції

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :

· експорт перевищує імпорт за фінансовий рік

· обсяг експорту становить не  меньше 5 % від обсягу реалізованих за фінан­совий рік товарів  .

· стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по строках амортизації основних виробничих фондів  у вигляді :

·      норм прискореної  амортизації основних виробничих фондів , що використову­ються для виробництва експортних товарів

·      пільгових норм амортизації основних  фондів , створених за рахунок  нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних товарів.

·      норм амортизації на імпортне обладнання  , яке використовується для вироб­ництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в країні поход­ження такого обладнання.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством  зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності . Прицьому Міністерство  зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів України.

1.1.2    Мито , як податковий інструмент  регулювання експорту  імпорту країни.

Мито є непрямим податком , що стягується з товарів , які переміщуються через митний кордон країни , тобто ввозяться , вивозяться або прямують транзитом . Введення мита може мати на меті декілька цілей серед яких фіскальні , економічні , політичні .  На відміну від інших податків стігнення мита переслідує не стільки фіскальні цілі ( формування доходної частини бюджету )  ,  митна політика здебільшого спрямована на формування раціональної структури експорту-імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави у цю сферу . Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів .

В економічно розвинених країнах найпоширинішим є мито , яке стягується з товарів , що ввозяться до країн , тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється , як правило , у країнах з невисоким рівнем еконгмічного розвитку .

 Платниками мита є будь-які юридочні чи фізичні особи , котрі здійснюють переміщення через митний кордон України  товарів або інших предметів , що підлягають митному оподаткуванню згідно до чинного законодавства України .

Об’єкт оподаткування - митна вартість товарів або інших предметів , що преміщуються через митний крдон . Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ , що діє на день подання митної декларації .

 Мито сплачується у національній валюті України . Існує два види мита :

 а ) ввізне - сплачується по товарах , що імпортуються ;

 б )  вивізне - по товарах , які експортуються ;

Запроваджено також  два види ставок , за якими обчислюється сума мита , що підлягає сплаті до бюджету :

1 ) в процентах до митної вартості товарів ;

2 ) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок мита . Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах , або цінах , що підлягають сплаті  на момент перетинання  митного кордону . При встановленні митної вартості до неї включаються :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати 

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу )  за використання об’єктів інтелектуальної власності  , що належать до данних товарів .

При справлянні мита на Україні встановлена разгалужена система пільг . Так від оплати мита повністю звільняються  :

1. Транспортні засоби , що здійснюють регулярні міжнародні перевезення  вантажів , багажу та пасажирів , а також предмети матеріально-технічного постачання  і спорядження паливо , продовольство  та інше майно необхідні для їх нормальної роботи під час пребування у дорозі , в пунктах проміжної зупинки або придбанні за кордоном  у зв’язку  з  ліквідацією аварії ( поломки ) транспортних засобів ;

2. Предмети матеріально-технічного постачання  та спорядження паливо , сировина для промислової переробки , продовольство та інше майно , що вивзися за межі митної теріторії України для забезпечення виробничої діяльності суден , які ведуть морський промисел , а також продукція їх промислу , що ввозится на теріторію України ;

3.Валюта України , іноземна валюта та цінні папери ;

4.Товари  та інші предмети , що підлягають оберненню у власність держави у випадках , передбачених законами України ;

5. Товари та інші предмети , що врезультаті їх пошкодження до проходження митного кордону стали непридатними для використання  їх як виробів або матеріалів ;

6. Предмети, які  ввозяться на Україну  для офіційного та особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами , які відповідно до міжнародних договорів України  та законів України користуються правом безмитного ввезення на теріторію України та безмитного вивезення  з теріторії України такіх товарів ;

7.Товари та інші предмети ,які походять з митної теріторії України  і ввозяться назад на цю теріторію без обробки або переробки  , а також товари та інші предметиіноземного походження , які вивозяться назад за межі митної теріторії України без обробки або переробки ;

8.Товари та предмети , що знову ввозяться на митну теріторію України  , і походять з іношої теріторії ,  які були обкладені  митом  при первісному ввезенні на митнцу теріторію України  та тимчасово вивозились за її межі ;

9. товари та інші предмети , що знову вивозяться за межі митної теріторії України і похлдять з цієї теріторії , які були обкладені митом  при первісному вивезенні за межі  митної теріторії України  та тимчасово ввозились на цю теріторію ;

10. Інші товари та предмети , що визначаються законами України ;

Згідно законів України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у вигляді :

а ) зниження ставок мита ;

б) безмитного ввезення та вивезення товарів зі спеціальних митних зон

в ) установлення преференцій , щодо ставок Єдиного митного тарифу України

Звернемось до порядку обчислення мита при ввезенні товарів юридичними особами . Це порядок сплати визначається Єдиним митним тарифом Укарїни . Оподатковувані товари зведені в товарну класифікаційну схему , що базується на Гармонізованій  системі опису та кодування товарів. Усі предмети , що підлягають митному контролю систематизовано у 21 розділі , 97 главах , 1241 товарній позиції , 5019 товарних підпозиціях .  Кожний товар має свій чотиризначний цифровий код . Перші дві цифри означають товарну групу  , другі - товарну позицію .

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок , що розрізняються за розміром : преференційні , пільгові та повні .

 Преференційні ставки застосовуються :

а ) до товарів та  іншіх предметів  , що походять із країн , які входять разом з Україною до митних союзів  або утворюють із нею спеціальні митні зони ;

б ) при встановлені будь-якого преференціального митного режиму згідно до міжнародних договорів за участю України ;

в ) до товарів та  іншіх предметів  , які походять з країн , що розвиваються за вийнятком товарів котрі належать до товарних груп 25-97 ( товарні групи 1-24 це продукція тваринництва та харчової промисловості  , продукти рослинного походження та ін . )

Преференційні ставки у розмірі  від  10 до  30  % застосовуються лише до алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Усі інші товари , що оподатковуються за преференційними ставками звільняються від сплати мита .

Пільгові ставки застосовуються до товарів та  іншіх предметів  , що :

а ) походять з країн або економічних союзів , що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння ;

б ) походять з країн , що розвиваються ( за вийнятком товарних груп , до яких застосовуються преференційні ставки ) ;

Найменьший розмір пільгової ставки становить 2 % , най більший - 30 % . На відміну від оподаткування за преференційними ставками  , мито за пільговими ставками сплачується по всіх групах товарів , які визначені у Тарифі.

Повні ( загальні ) ставки  застосовуються до решти товарів та інши предметів , їх розмір становить від 5 до 50 %  митної вартості.

Таким чином , для правильного визначення суми мита , яка належить до сплати , важливо встановити не тільки тарифну позицію товару , а і правильно визначити країну іх походження .  Країною походження товарів вважається країна де товари були повністю вироблені або піддалися достатній  обробці  чи переробці .

Розглянемо порядок обкладання митом предметів , які ввозяться ( пересилаються )  громадянами ( фізичними особами ) в Україну , оскільки тут існують деякі особливості порівняно з і сплатою ввізного мита  юридичними особами .  Термін “ громадяни “ або  “ фізичні особи “ охоплює громадян України ,  іноземних громадян та осіб без громадянства , які є платниками ввізного мита при переміщенні  товарів та  іншіх предметів  через митний кордон України .

Для визначення суми мита у вказаних платників застосовуються тільки повні ставки  Єдиного митного тарифу . Але для ціх платників дещо розширений обсяг пільг . Так від сплати  мита звільняються  такі предмети :

а ) товари ( крім вино-горілчаних і тютюнових виробів ) загальною вартість еквівалентною 1400 доларів США включно ;

б ) предмети особистого користування ( за вийнятком транспортних засобів      індивідуального користування та запасних частин до них ) , що тимчасово ввозяться на митну теріторію України ;

в ) речі , що ввозяться (  пересилаються ) при переселенні на постійне місце проживання в Україну ;

г ) горілчані вироби в кількості 1 л, вино - 2 л , тютюнові вироби - 200 цигарок ( або 200 г цих виробів ) на одну особу. 

Перелік ставок ввізного мита на транспортні засоби індивідуального користування  та запасні частини до них     визначається не Єдиним митним тарифом , а окремим Декретом Кабінету Міністрів Украіни . Ставки дифереційовані в залежності від  строку експлуатації транспортного засобу , що ввозиться : найменьші ставки  ( 0,1  долара США  за  1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до нових транспортних засобів ( строк експлуатації до 1 року включно ) ; найбільші ( 0,5 долара США за  1 см3 об’єму циліндра двигуна )  застосовується до  транспортних засобів  строк експлуатації яких понад 6 років .

Вивізне мито є одним із інструментів регулювання структури експорту і вводиться з метою скорочення переліку товарів , експорт яких підлягає нетарифному регулюванню . Ставки вивізного мита та товари , які підлягають оподаткуванню  зтверджуються Кабінетом Міністрів України . Вивізне мито сплачується у національній валюті України, його ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів , що вивозяться за митні межі України. Згідно з преліком вивізним митом оподатковуються :  продукція тваринництва та харчової промисловості ,  продукти рослинного походження та деякі види сировини та корисних копалин .  Найменьша ставка - 10 % митної вартості , найбільша - 30 % .

Від обкладення вивізним ( експортним ) митом звільняються  товари ( роботи , послуги ) , які ивозяться  ( надаються ) в межах отриманих суб’єктами підприємницької діяльності експортних квот , а також ті товари , що вироблені повністю з давальницької сировини , яка була попередньо імпортована .

За ухилення від сплати мита застосовуються фінансові санкції у вигляді безспірного стягнення суми мита та штрафу за кожний день прострочки у розмірі 0,2 %  суми недоплати .

          1.1.3   Особливості застосування податку на додану вартість та           

                      акцизного  збору  у  зовнішньоекономічній  діяльності  в Україні.

Порядок обчислення та сллати   податка на додану вартість та акцизнго збору  за товари ( роботи , послуги ) ,  ввезені за-за меж митних кордонів України та товари ( роботи , послуги )  , експортовані за межі митних кордонів України визначаються             відповідною інструкцією Головної державної податкової інспекції України . 

У відповідності до неї платниками податку на додану вартість та акцизного збору  за імпортні товари є :

1 ) суб’єкти підприємницької діяльності  , включаючи громадян , що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи ( декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для виробничих потреб з ціллю реалізації  у вільному обігу .

 2 )  міжнародні об’єднання,  включаючи міжнародні урядові організації , іноземні юридичні особи та громадяни , які від свого імені здійснюють    підприємниціку діяльність на теріторії України, у випадку ввезення на теріторію України ними імпортних товарів ,  за вийнятком майна , що ввозиться у якості внеску іноземного інвестора  в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями

3 ) у випадку відсутності у зазначениз вище неризидентів  розрахункових рахунків в установах банків України та їх постійних представництв в Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками , отримувачами ) товарів. 

4 ) при подальшій реалізації на теріторії України майна , що ввозиться в якості внеску іноземного інвестора  в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями податок на додану вартість  та акцизний збір  сплачується на загальних підставах.

У відповідності до чинного законодавства об’єктами оподаткування ввезених на теріторію України товарів є :

1 ) для податку на додану вартість ( крім конфіскованого, безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей  , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість ,  прерахована за курсом  Національного банка  України  на дату подачі грузової  митної декларації  в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари .

В митну вартість ввезених на теріторію України товарів включається :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати 

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу )  за використання об’єктів інтелектуальної власності  , що належать до данних товарів .

2 ) для акцизного збору на підакцизні товари ( крім конфіскованого безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей  , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом а також тих , що використовуються для виробництва підакцизних товарів ) є їх митна вартість ,  прерахована за курсом  Національного банка  України  на дату подачі грузової  митної декларації  в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів  . 

При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок , конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок  та інших подібних міроприємств ( пропускається за рішенням митного органу в кількості достатній для забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не є об’єктом оподаткування .

Слід зазначити що у відповідності до податкового законодавства України не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість та акцизним збором :

а) транспортні засоби , що використовується  для міжнародних перевезень пасажирів та вантажів ;

б) професійне обладнання  , майно та інструменти , що належать іноземним юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання робітн ими   на теріторії України ;

в) зразки товарів  , якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного характеру.

 Інші товари  , які ввозяться на теріторію України та входять до   переліку ,  що затверджений Верховною Радою України  обкладаються акцизним збором  за ставками вказаними у вищезазначеному переліку  .

Обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з митної вартості товарів , прерахованої за курсом Національного банку  України  з  врахуванням сплачених сум мита та митних зборів  і розміру ставок , затверджених за наступними формулами :

а ) за товари , що підлягають обкладенню митом та митними сборами :

( В + М )  х  А  :  100

б ) інші товари :

( В  х А ) : 100

де : В - митна вартість товару ;

      М - мито та митні збори ;

       А - ставка акцизного збору .

Підставою для обчислення акцизного збору  є вантажна митна декларація .   Як було вже зазначено , імпортні  підакцизні товари , що  використовуються для виробництва підакцизних товарів звільняються від сплати акцизного збору при переміщені через митний кордон України . Якщо ввезені імпортні  підакцизні товари використовуються не для зазначених цілей , то обчислення акцизного збору виконується на загальних підставах .

Страницы: 1, 2, 3, 4