бесплатные рефераты

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Для розуміння принципу  обкладеня податком на додану вартість товарів що ввозяться з-за меж України треба чітко визначити оподатковуваний оборот  та механізм оподаткування .

Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану вартість  є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в  себе митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку України , мито , митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари .

 Обчислення самого податку провадиться за ставкою 20 % від оподатковуваного обороту . Сума податку обчислюеться за такими формулами :

а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором :

                                          ( В+М+А ) * П : 100

б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не обкладаються акцизним збором :

                                          ( В +М ) * П : 100

в) інші товари :

                                           В * П : 100

де : В - митна вартість в українських гривнях ;

      М - мито , митна вартість ;

      А - акцизний збір ;

      П - ставка податку на додану вартість ( 20 % )

Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з вартістю придбаних товарів включається до витрат виробництва і обігу. Тобто якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після отримання товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 , а списується з кредиту рахунку 51  і разом з  вартістю  товару і відображається за  дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат на виробництво , капіталовкладень та нематеріальних активів .

60  -  “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками “

68 - “ Розрахунки з бюджетом “

51 - “ Розрахунковий рахунок “

В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні товари  або надають посередницькі послуги з продажу імпортних товарів на теріторії України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом обкладення для  податку на додану вартість  є різниця між ціною реалізації , що містить податок на додану вартість та митною вартістю , до якої включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на підакцизні товари та податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Розглянемо цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний товар митна вартість якого разом з митом , та митними сборами складає 10 гр . Отже сума  ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на вартість товару ,  і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до споживача  імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару прибуток у ромірі 7,7 % - це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої ціни реалізації йому треба включит в неї ПДВ :  ( 13 + 1 ) * 1,2 =  16,8 гр . Для обчислення  суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет  необхідно відняти від ціни реалізації  митну вартість  разом з митом ,  та митними сборами : 16,8 - 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот ) , помноживши його на  0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити в бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо  виділити чисту додаткову вартість ( 4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця суммаскладається з :

1 ) суми ПДВ сплаченої на митниці  2 гр ;

2 ) витрат пов’язаних з продажем товару ;

3 )  прибутку імпортера;

Виявляється  , що при сплаті вдруге  податку імпортер сплачує його втому числі і на суму попереднього ПДВ , що підвищує  ціну його товарів. Це    на мій погляд  було зроблено  для захисту національного виробника ( ціни на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .

Як буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами  для власних виробничих потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .

Якщо ж відбувається реалізація на теріторії України ( обмін або передача ) або використання не на власні виробничі потреби імпортної  сировини , матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось резидентами  для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за іноземну валюту , оподаткований  оборот визначається виходячи з їх вартості з врахуванням ПДВ  та акцизного збору ( за підакцизні товари ) , але не нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита , митного та акцизного зборів ( за підакцизні товари )  , та ПДВ або ціни придбання з врахуванням ПДВ ,  а по імпортних основних виробничих фондах не нижче їх балансової вартості за вичетом їх фактичного зносу та врахуванням ПДВ  та акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні енергоносії  ( нафта , газ , нафтопродукти )  які ввозиться резидентами  для  виробничих потреб України  ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою  в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання  вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам для невиробничі потреби ПДВ  обчислюється виходячи з їх загальної вартості  з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості.  Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства  які ввозиться резидентами  для  виробничих потреб України  ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським споживачам обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою  в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання  вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання  ) вказаних вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського господарства  ПДВ обчислюється виходячи   з їх загальної вартості  з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості.  Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті акцизного збору та податку на додану вартість .

Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур вивільнюються:

а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться  органами соціального забезпечення ;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що встановлюється  Кабінетом Міністрів України  і які  будуть використані за призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами , а також особового використання  дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали ,  учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення  , що імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами  для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е”   , вивільняються від сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується  у встановленому порядку .

Контроль  за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів , вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору , проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але наряду з  імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також експорт  України . 

Треба зазначити , що  об’єкти оподаткування та оподатковуваний  оборот  при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари  співпадають . Різниця  полягає лише в товарах які звільняються від сплати податків .

Отже , акцизний збір не стягується  за реалізацію підприємствами-виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України  , що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс, гербіциди , добрива ,  та інші матеріально-технічні ресурси для сільського господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет . Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом податкової інспекції у  5-денний строк після надання підприємством письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів  ( продукції ) - поставка давальницької сировини українським замовником  для обробки ( переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини  , що використовується для проведення розрахунків  за його переробку , або готова продукція , що залишається в країні виробника ,  як плата   за послуги переробки також не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її поверненні в  Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ . 

Треба зазначити , що існує  суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на експортні  товари ,  сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів . При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість товару і  в розрахунках з бюджетом  не враховується .

 

Питанню надання  пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний збір та ін )  суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б приділити особливу увагу. 

За данними Державного митного комітету  України ,  внаслідок використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами ) сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

 

Таблиця № 1  Втрати Державного бюджету України від використання субєктами

                          зовнішньоекономічної діяльності податкових пільг.

 

 

Податок

 

Сумма , що не надійшла до бюджету країни , млн. грн.

 

ПДВ

605

Імпортне мито

 251

Акцизний збір

   11

Експортне мито

    6

Разом

873

 

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996 р.  склала   844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до країни високотехнологічного обладнання  з ціллю стимулювання виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах  здійснювало  25 % всіх імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України  для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових     пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

 

 

            1.1.4     Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку                  

                         підприємств  з іноземними  інвестиціями     

 

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить інструментом прерозподілу національного доходу .  Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку , він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податку на прибуток .  Суперечки між еконмістами виникають навколо  статті , яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року . Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “ зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій “ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “ зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за рахунок нової     кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року  , буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону ?  Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті 2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається , що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на теріторії України .  Але в статті 4 цьго Закону “ Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “  У статті  6 цього  ж Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “  мова йде про оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію прибутку . Не визначені ці питанні і в статті  7  “ Особливості оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі , стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не містить .

Не на користь національній економіці стало  скасування   пільг в оподаткуванні  для іноземних інвесторів .  З 1 січня 1995 року прибуток підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону  , або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів ( угод )  без створення юридичної особи , укладених після набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції  ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом пільгового податкового періоду )

Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення  позиції  держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку країни .

На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :

а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;

б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до розповсюдження досягнень у галузі  техніки і технології , що сприяє реструктуритизації на вищому рівні ;

в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;

г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на міжнародних експортних ринках .

Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях  тільки на найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).

 Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних інвестицій у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази більше ніж у 1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги контрактних інвестицій .

 Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р.  склали 750.1 млн . дол.   ( Таб 2 )

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб 3) .

Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.

На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.

 

 

 

Таблиця № 1  Потреби приоритетних галузей народного господарства України в    

                          іноземних інвестиціях.

 

 

 

 

                  Галузь

 

Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США

 

Нафтопереробка

1.7

Металургія

1.2

Машинобудування

0.5

Електроенергетика

0.5

Будівельна промисловість

0.4

Медична промисловість

0.2

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця № 2   Обсяги прямих інвестицій  основних країн-інвесторів  економіки 

                           України.

 

 

Країна-інвестор

 

Обсяг прямих інвестицій , млн дол США

Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку     Украіни  , %

США

171. 4

22. 8

Німеччина

129. 6

17. 3

Великобританія

46. 3

6. 2

Кіпр

38. 6

5. 1

Російська Федерація

37. 8

5. 0

Швейцарія

35. 2

4. 7

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 РЕФЕРАТЫ