Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства
а) 10 відсотків
теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою на цю
дату;
б) 10 відсотків
справедливої вартості активів програми на цю дату.
Сума актуарних
прибутків (збитків) звітного періоду визначається діленням цієї величини на
очікуваний середній строк роботи, що залишився до досягнення працівниками,
охопленими цією програмою, пенсійного віку.
- Вартість раніше
виконаних працівниками робіт визнається рівномірно протягом середнього періоду
до дати, з якої виплати стають гарантованими за умовами програми з визначеною
виплатою. У разі започаткування програми з визначеною виплатою або внесення
змін до неї вартість раніше виконаних працівниками робіт, яким виплати вже
гарантовано, визнається у періоді, у якому започатковується така програма або
набувають чинності зміни до неї.
- Прибуток
(збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточного
розрахунку за такою програмою визначається в сумі зміни теперішньої вартості
зобов'язання за програмою, зміни справедливої вартості активів програми,
невизнаних актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків) і
невизнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт.
- Прибуток
(збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою та остаточного
розрахунку за такою програмою визнається після переоцінки зобов'язань і
пов'язаних з ними активів програми з урахуванням актуарних припущень на дату
скорочення програми чи остаточного розрахунку.
- Очікуваний
прибуток від активів програми з визначеною виплатою дорівнює зміні справедливої
вартості цих активів, утримуваних протягом звітного періоду, з урахуванням
фактичних внесків і виплат.
- Для визначення
теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою та
відповідної вартості поточних робіт, виконаних працівниками, а за необхідності,
і вартості раніше виконаних працівниками робіт, підприємство кожний період, у
якому працівники виконують роботу, розглядає як такий, що приводить до
виникнення у працівників права на додаткову виплату у майбутньому, а кожна така
виплата для визначення остаточного зобов'язання обчислюється окремо.
- Для визначення
вартості поточних робіт, виконаних працівниками, а за необхідності, і вартості
раніше виконаних працівниками робіт загальна сума зобов'язань за програмою з
визначеною виплатою розподіляється між періодами виникнення такого зобов'язання
(тобто між періодами, у яких працівники виконували роботу, за які вони
отримують право на виплати при звільненні). Для розподілу застосовується
прийнята підприємством методика розрахунку суми виплат за програмою з
визначеною виплатою.
Якщо виконання працівниками
робіт у наступні роки приведе до зростання суми виплат порівняно з попередніми
роками, підприємство відображає такі виплати на прямолінійній основі з дати, з
якої виконана працівниками робота приведе до виплат за програмою з визначеною
виплатою (незалежно від впливу подальшого виконання ними робіт на розмір
виплат), до дати, з якої подальше виконання робіт не приведе до значної суми
майбутніх виплат за програмою з визначеною виплатою, крім випадків підвищення
заробітної плати в майбутньому.
- Теперішня
вартість зобов'язання за програмою з визначеною виплатою та справедлива
вартість активів цієї програми визначаються з такою регулярністю, щоб
відображені у фінансовій звітності суми зобов'язання, активу і витрат
(доходів), пов'язаних з такою програмою, суттєво не відрізнялися від сум
зобов'язання, активу і витрат (доходів), визначених на дату балансу з
урахуванням змін в актуарних припущеннях.
- В актуарних
припущеннях використовуються такі демографічні і фінансові показники, зокрема:
смертності (як під час трудової діяльності, так і після її завершення);
плинності кадрів, непрацездатності, передчасного виходу на пенсію; частки
учасників програми, які мають утриманців, з правом на отримання виплат;
звернень за медичним обслуговуванням; ставки дисконту; майбутніх рівнів
заробітної плати та виплат по закінченні трудової діяльності; майбутніх витрат
на медичне обслуговування; очікуваного рівня прибутковості активів програми.
- Для визначення
теперішньої вартості зобов'язання за програмами виплат по закінченні трудової
діяльності ставка дисконту обчислюється із застосуванням ринкової ставки доходу
за високоліквідними корпоративними облігаціями на дату балансу. У разі
відсутності активного ринку корпоративних облігацій використовується відсоткова
ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями на дату балансу. При
цьому обираються облігації, валюта та строк погашення яких відповідають валюті
та прогнозованому строку погашення зобов'язання за кожною програмою.
- Програми виплат
за участю кількох роботодавців розглядаються як програми з визначеною виплатою
або з визначеним внеском відповідно до умов програми. У разі відсутності
достатньої інформації щодо розподілу між роботодавцями активів, зобов'язань,
витрат і доходів за програмою виплат за участю кількох роботодавців,
зобов'язання і витрати за такою програмою визначаються і визнаються у порядку,
передбаченому для програми з визначеним внеском.
Інші виплати
працівникам
- Зобов'язання
щодо виплат інструментами власного капіталу підприємства визначаються і
визнаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13
"Фінансові інструменти", затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 30 листопада 2001 року N 559, який зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 19 грудня 2001 року за N 1050/6241.
- Інші
довгострокові виплати працівникам визнаються зобов'язанням через створення на
дату балансу забезпечення в сумі теперішньої вартості цього зобов'язання на
дату балансу за вирахуванням справедливої вартості на дату балансу активів програми,
якими буде погашатися це зобов'язання. Обчислення теперішньої вартості
зобов'язання за іншими довгостроковими виплатами здійснюється відповідно до
пунктів 24 - 28 Положення (стандарту) 26.
Витрати на інші
довгострокові виплати працівникам визначаються в сумі вартості поточних робіт,
виконаних працівниками, витрат на відсотки за програмою, актуарних збитків (за
вирахуванням актуарних прибутків) і збитків (за вирахуванням прибутків) від
скорочення програми або остаточних розрахунків за нею, зменшеної на суму
очікуваного прибутку від активів програми, на суму визнаного активом права на
відшкодування і на суму вартості раніше виконаних працівниками робіт. Актуарні
прибутки (збитки) та вартість раніше виконаних працівниками робіт визнаються у
періоді їх виникнення.
Якщо визначена в
такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається іншим
операційним доходом.
Такі виплати
повинні здійснюватися відповідно до спеціальних програм, законодавча база для
яких у цей час тільки розробляється (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2 Нормативні акти які
регулюють виплати працівникам й утримань
із заробітної
плати
№ п/п
Виплати
Нормативні акти
1
2
3
1
«Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом
звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням» і відображається по
кредиту рахунок 66 «Розрахунки по оплаті праці»
П.6 ПБО-26, Інструкція №291
2
«..Виплати за невідпрацьований час, які не підлягають нагромадженню,
визнаються зобов'язанням у тім періоді, у якому час відсутності працівника на
роботі підлягає оплаті»
П. 7 ПБО -261
3
Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, у якому
виникають зобов'язання по таких виплатах, якщо підприємство зобов'язується
звільнити працівника до досягнення їм пенсійного віку або надати виплати при
звільненні за власним бажанням працівника відповідно до законодавства або
контракту
П. 9, П. 10 ПБО -26
4
Заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві
продукції, виконанні робіт або наданню послуг, які можуть бути безпосередньо
віднесені до об'єкта конкретних витрат, і суми нарахованих на таку зарплату
страхових внесків визнаються прямими витратами й відображаються по дебету
рахунку 23 «Виробництво»
П. 13 ПБО -16, Інструкція №291
5
Оплата праці апарата управління цехами, ділянками й т.п., а також
оплата праці загальновиробничого персоналу, і суми нарахованих на таку оплату
праці страхових внесків належать до загальновиробничих витрат і
відображаються по дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»
Пп.15.1, пп. 15.7 ПБО -16, Інструкція №291
Продовження таблиці
4.2
6
Оплата праці апарата управління підприємством і іншим загальногосподарським
персоналом і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків
визнаються адміністративними витратами й відображаються по дебету рахунку 92
«Адміністративні витрати»
П. 18 ПБО -16, Інструкція №291
7
Оплата праці й комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам і
працівникам підрозділів, що забезпечують збут, і суми нарахованих на таку
оплату праці страхових внесків відносяться до витрат на збут і відображаються
по дебету рахунку 93 «Витрати на збут»
П. 19 ПБО -16, Інструкція №291
8
Оплата праці працівників соціально-культурної сфери підприємств і
суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків класифікуються як
інші операційні витрати й відображаються по дебету рахунку 94 «Інші витрати
операційної діяльності»
П. 20 ПБО - 16, Інструкція №291
9
Інформація про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового
складу підприємства) по оплаті праці узагальнюється на рахунку 66 «Розрахунки
по оплаті праці»
Інструкція №291
10
По кредиту рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» відображаються:
-
нарахована працівникам
підприємства основна й додаткова зарплата;
-
премії;
-
допомога з тимчасової
непрацездатності;
-
інші нарахування.
По дебету рахунку 66 відображаються суми:
-
виплаченої заробітної
плати, премій, посібників і ін.;
-
утриманих податків,
платежів по виконавчих документах;
-
вартість виданих
працівникові в рахунок заробітної плати матеріалів, продукції або товарів;
-
інші утримання із сум
оплати праці персоналу
Інструкція №291
11
Нараховані, але не отримані персоналом у встановлений строк суми по
оплаті праці відображаються по дебету субрахунку 661 «Розрахунки по
заробітній платі» і кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами»
Інструкція №291
12
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному
працівнику, а також по видах виплат і втримань
Інструкція №291
Висновки:
Українське
законодавство в цілому задовольняє потреби підприємств во всіх областях їх
діяльності. Головною проблемою законодавства є його невпорядкованість. Багато
питань дублюються в різних законодавчих актах, або взагалі по різному трактують
одні і ті самі питання. Правові акти занадто багаті різними доповненнями і
уточненнями, погано працює механізм судових прециндентів, також є проблема
частої зміни законодавчої бази.
Пропозиції:
1.
Провести ревізію українського законодавства і
привести його до одного знаменника.
2.
Систематизувати форми статистичної і
спеціальної звітності.
3.
Спростити систему звітності , зробити її менш
громіздкою і більш прозорою.
4.
Передати право регулювання до одних рук.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Основна проблема організації оплати праці в сучасних умовах
полягає у встановленні адекватною ринковим відносинам системи оплати праці.
Вирішити дану проблему досить складно, оскільки стара система організації
нормування і оплати праці зруйнована, а нова ще, як правило, не створена.
Існуючі системи організації оплати праці засновані на старих принципах її
організації, що не відповідає сучасним вимогам. Для побудови нової системи
організації оплати праці необхідно вивчити існуючі форми і системи оплати праці
як в Україні так і за кордоном.
Застосування тих або інших систем оплати праці залежить від
багатьох чинників. Вивчення цих чинників дозволяє вибрати адекватну форму або
систему оплати праці для конкретного підприємства. Крім того, вивчення
зарубіжного досвіду також є корисним для встановлення принципів, форм і систем
оплати праці в ринкових умовах.
Бухгалтерська служба організації повинна забезпечувати:
правильне і своєчасне нарахування заробітної плати і видачу її у встановлені
терміни; розподіл сум нарахованої заробітної плати по центрах (напрямам)
витрат; правильне і своєчасне утримання прибуткового податку з оплати праці і
перелік його в податковий орган; правильне нарахування і своєчасний перелік
обов'язкових платежів до державних позабюджетних фондів.
Заробітна плата − це
основна частина коштів, що направляються на споживання, що є часткою
доходу (чисту продукцію), що залежить від кінцевих результатів роботи
колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості і
якості витраченої праці, реальним трудовим внеском кожного і розміром
вкладеного капіталу.
Практика переходу до ринкової
економіки висунула два основних типу
організації
заробітної плати на підприємствах: тарифний і безтарифний.
Найбільш
поширеним і у відомому сенсі традиційним є тарифний спосіб
організації
заробітної плати. Усередині нього найбільш ефективна
організація
заробітної плати на основі Єдиної тарифної сітки. Тарифний тип
організації
заробітної плати переважно для працівників тим, що він
припускає
встановлення умов оплати до початку процесу виробництва і не
пов'язаний
безпосередньо з кінцевими результатами діяльності. Безтарифний
варіант
організації заробітної плати, навпаки, переважно для працедавця,
оскільки
оплата працівникові проводиться після того, як стає відомий
кінцевий
результат діяльності.
У відсутність ефективного загальнодержавного механізму
захисту заробітної плати від інфляції, організація заробітної плати на
підприємстві повинна передбачати внутрішньофірмовий механізм її індексації, що
дозволяє зберігати і підтримувати стимулюючу функцію заробітної плати.
Виконання заробітною платою своїх функцій реалізується через
її організацію. Через організацію заробітної плати досягається компроміс між
інтересами працівника і працедавця, сприяючий розвитку відносин соціального партнерства
між двома рушійними силами ринкової економіки.
Організація оплати праці на підприємствах включає, перш за
все, встановлення умов (норм) оплати праці за роботу в межах певних трудових
обов'язків (норм праці): мінімальної тарифної ставки, тарифної сітки (схеми),
диференціація ставок (окладів) по складності, диференціація ставок (окладів) по
місцю працівників у виробничому процесі, диференціації оплати по тяжкості і
інтенсивності праці. На підприємствах необхідно також визначити умови оплати за
роботу понад норму праці (трудових обов'язків), доплати за поєднання
професій, за роботу з меншою чисельністю працівників, премії за
високу якість роботи, за економію різних видів
ресурсів
і т.п. До умов відноситься також і ряд гарантійних і компенсаційних
виплат
працівникові працедавцем.
Крім встановлення умов оплати в організацію заробітної плати
входять також нормування праці і застосування різноманітних систем оплати, що
встановлюють зв'язок між умовами оплати і нормами праці, з одного боку, і
результатами праці кожного працівника − з іншою. Вибір систем оплати не є
довільним. Кожна система оплати ефективна тільки в тому випадку, якщо вона
відповідає конкретним умовам (технічним, організаційним, економічним,
соціально-психологічним і т.д.).
Вибір
систем оплати цілком і повністю є прерогативою працедавця.
Головними вимогами до організації заробітної плати на
підприємстві і відповідно критерієм її ефективності є забезпечення реального
зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції і
гарантія підвищення оплати праці кожного працівника у міру зростання
ефективності діяльності підприємства в цілому.
Головним чинником стабільного розвитку суспільства є
посилення матеріальної зацікавленості працівників в підвищенні результативності
діяльності на основі забезпечення тісного взаємозв'язку розмірів доходів
трудящих з кількістю і якістю витраченої ними праці.
У роботі ми розглянули процес формування заробітної плати на
прикладі металургійного підприємства ВАТ «ММК ім. Ілліча»
На комбінаті широко застосовуються різні види доплат, що
дозволяє достатньою мірою стимулювати працівників на освоєння складних і важких
і особливо важких робіт. Сюди відносяться доплати за шкідливі умови праці, за
роботу в святкові і вихідні дні, нічний час, за поєднання професій і
керівництво бригадою, за чергування і ін.
Достатньо ефективно діє на комбінаті
диференціація оплати праці робочих. Це досягається використання відповідних
розрядів (від 1 до 6), що дозволяє кваліфіковано оцінити працю різних
професій і стимулює
працівників
на підвищення своєї кваліфікації.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Кодекс
законiв про працю України, затверджується Законом N 322-VIII вiд 10.12.71 зі змінами та доповненнями // ВВР, 1971, додаток до N
50, ст. 375
2.
Закон
України від 24.03.1995р. №108./95-ВР “Про оплату праці”, зі змінами і
доповненнями. // w. ww.
liga. net.
3.
Закон
України «Про аудиторську діяльність» // Галицькі контракти. – 1993.- №23.
4.
Закон
України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 р. №
996-XIV // Уряовий кур`єр 1999, №162 від 01.09.99.
5.
Закон
України «Про оподатковування прибутку підприємств» від 22.05.97. р. №283/97-ВР
// Відомісті Верховної Ради (ВВР) ; 8 від 29.01.2003р
6.
Закон
України “Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від
18.01.2001 року №2240-ІІІ // w.ww. liga. net.
7.
Закон
України «Про
розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального
страхування» від 25.03.2005 N 2505-IV (2505-15)
8.
Інструкція
“Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов`язань і
господарських операцій підприємств і організацій” від 9 грудня 2002 року №1012.
// w.ww.zakon.rada.gov.ua.
9.
П(с)БУ 3
«Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів
України від 31.03.99 р № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
21.06.99 № 391/3690 // w.ww.zakon.rada.gov.ua.
10.
П(с)БУ 26
“Виплати працівникам” Наказ від 28.10.2003 № 601 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 10 листопада 2003 р. за № 1025/8346 // w.ww.meta.com.ua.
11.
Наказ
Державний комітет статистики України 13.01.2004 N 5 «Про затвердження
Інструкції зі статистики заробітної плати» Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 // w.ww.meta.com.ua.
12.
Наказ
Державний комітет статистики України N 244 від 06.07.98 «Про затвердження
форм державної статистичної звітності з питань працевлаштування й зайнятості
населення та Інструкції щодо їх заповнення» // w.ww.liga.net.
13.
Наказ
Державний комітет статистики України від 19 вересня 2005 року N 275 Про
затвердження форми державного статистичного спостереження з праці //
w.ww.liga.net.
14.
Наказ
Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420
Інструкція щодо заповнення форми звітності N 5-ПН "Звіт про прийнятих
працівників" // w.ww.zacon.rada.gov.ua.
15.
Наказ
Державний комітет статистики України від 14 серпня 2002 року N 309 ро затвердження
форми державного статистичного спостереження з питань травматизму на
виробництві та Інструкції щодо її заповнення
16.
Наказ
Державний комітет статистики України від 5 жовтня 2004 року N 542 Про
затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного
спостереження "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу
із шкідливими умовами праці" // w.ww.zacon.rada.gov.ua.
17.
Постанова
Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №439 “Про затвердження порядку оплати перших
п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не
зв'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства,
установи, організації”. // w.ww.meta.com.ua.
18.
Постановления
Кабинета Министров Украины от 08.02.95г. №100 «Про затвердження Порядку
обчислення середньої заробітної плати»; от 24.02.97г. №185; от 28.06.97г. №651;
от 30.07.99г. №1398. // w.ww.zacon.rada.gov.ua.
19.
Абрамов
В.М., Данюк В.М., Колот А.М. та ін. Нормування праці.-К.. 1995. -208с.
20.
Аудит:
Підручник для вузів / В.І. Подільского – 2-е вид. Пере раб. И ДОП. – М.: Юнити
– Дана, 2000 – 655с.
28.
Завгородний
В.П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием национальных стандартов. -
К.: А.С.К., 2001 г.- с. 850
29.
Завіновська
Г. Т. Економіка праці — К.: КНЕУ, 2000, — 200 с.
30.
Контроль
і ревізія: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”
Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. – Вид. 2-е, допю і
перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2000. – 512с.
32.
Кулаковська
Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів
освіти – Львів: Піча Ю.В.: “ Каравела “, Львів: “ Новий Світ – 2000 “, 2002 –
504с.
33.
Лахтионова
Л.А.Фінансовий аналіз суб`єктів господарювання: Монографія –К.:КНЕУ,2001.-380С.
34.
Пархоменко
В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. –Луганськ: Промдрук
ДСД “Лугань”, 2000.
35.
Рофе
И.А., Ерохина Р.И., Пшеничный В.П., Стрейко В.Т. Экономика труда. - М.:
Изд-во «МИК», 2001.-302с.
36.
Рофе А.И
Организация и нормирование труда: Уч.пособ для вузов. – М.: изд. «МИК», - 2001.
– 368 с.
37.
Мучник
М.М. Технология автоматизации ввода и обработки отчетных данных. – Корпорат.
системы. – 2002 г. - №1-с. 55-57
38.
Сопко В.
Бухгалтерський облік: навч. Посібник.-3-тє вид., перероб. і доп.-К.: КНЕУ,2000.-578с.
39.
Сборник
систематизированного законодательства “Труд и зарплата”//
”Бухгалтерия”.-2001.-№35(450).-27 августа.
Главная